ГРОМАДА - часопис українців Угорщини

15 квітня 2016 р. у День пам’яті жертв Голокосту в Будапешті відбулося відкриття виставки робіт єврея та українця, художника-імпресіоніста, Йосипа Вассера. Символічно, що відкриття виставки співпало з Днем пам’яті жертв Голокосту. Як зазначив художник, багато його родичів загинуло від рук нацистів. У доробку Вассера є картини на дану тематику.

Яке значення для Йосипа Вассера має національність?
– Це – ідентифікація себе. Я є близький до своєї батьківщини – Ізраїлю, підтримую вдома давні традиції предків. Також я дуже прив’язаний до України і Закарпаття зокрема. Я пройшов довгий шлях пошуку місця для проживання: я народився в Ужгороді. Проживши до 14 років в Україні, разом з батьками емігрував в Ізраїль. Але в неповних 16 років самостійно переїхав у США, звідки, для отримання другого диплома про вищу освіту, – до Угорщини. Тут, навчаючись та водночас працюючи, я так і осів. Я часто буваю в Ужгороді. У Будапешті мене також оточує багато друзів та колег з України.

Як почали малювати?
– Мені було 5-6 років. Це відбувалося в Україні. На скільки я себе пам’ятаю, я часто малював закарпатські пейзажі. Що бачив – те й передавав на папір: річки, ліси, галявини. Друге – це будинки, старі міські вулички. Мене завжди цікавила і зараз цікавить історія. Край, де я народився, – один з найпрекрасніших у світі і багатий для наслідування у картинах.

В якому стилі малюєте картини?
– Маю кілька картин-абстакцій. Але моєю улюбленою технікою виконання є імпресіонізм. Через картини я передаю своє бачення чи свої думки. Люблю поєднувати декілька ідей в одній картині. Здебільшого малюю фарбами, хоча, наприклад, на даній виставці також виставив скетчі, давно мальовані мною пейзажі олівцем.

Які теми є для вас близькими?
– Я давно пов’язаний з культурою і виготовленням вина. Раніше, коли працював у США винним трейдером, торгував найкращими винами у світі, їздив у місця його виробництва, дегустував вина з різних куточків світу. Зараз я колекціоную вина. Відчуваю особливий трепет, перебуваючи у винних погребах, тішуся щедрим урожаям винограду, люблю насолоджуватися і спостерігати, як інші смакують хороше вино. І малювати картини на цю тему, вважаю, для мене означає проявити свою любов, продемонструвати іншим, до чого у мене любов і малювати любов’ю.

Яка з ваших картин найточніше відображає Вассера як майстра?
– Є одна картина, яку я не продаю. Вона належить до моєї особистої колекції. Усі мої картини, крім цієї, перекочовують зі студії на виставки і в приватні колекції. Лише не ця. Це картина “Життя вина”. Вона демонструє мою уяву. Це – робота, про яку можна дуже багато говорити і до кінця не висловитися. Я чув багато інтерпретацій цієї картини, відмінних від моєї. І мені це приємно, це ще більше наближує мене до неї, і, водночас, дає людям задуматися: “чому?”, “як?”, “до чого спонукає?” Кожен художник хоче відчути живу реакцію глядачів. Якщо це відбулося – мистецтво вдалося.

Які цінності важливі для вас як художника?
– Це – свобода висловитися. Є різниця в картинах між тими, що на замовлення і намальованими від душі. Це – відношення людей до моїх картин, відчуття, що картини наповнюють їхнє життя. Мистецтво – це сила, яка дає поштовх вперед. Я з дитинства мріяв малювати. З фінансових причин важко було повністю віддатися малюванню, тож я зайнявся бізнесом. Хвилями приходить тяга до малювання. Для мене дуже важливо щось робити нове і креативне. Будь-яке моє починання – це творчість, яка починається з ідеї і закінчується картиною.

Віра ДЯЧОК