20 березня у Болгарській церкві (Будапешт) з великим успіхом пройшла презентація книжки Ласла Пушкаша українською мовою «Таких-бо Царство небесне» про мученика греко-католицької церкви отця Петра.
Видання вийшло у світ за організаційного та фінансового сприяння Товариства української культури в Угорщині. Ярослава Хортяні, голова ТУКУ і речник української меншини в парламенті Угорщини, стисло розповіла читачам про попередні дослідницькі роботи отця Ласла Пушкаша, відомого в Україні та Угорщині художника й одного з засновників ТУКУ. Пані Ярослава також поділилася з присутніми деякими своїми думками і враженнями від прочитання книжки «Таких-бо Царство Небесне». Вона нагадала, що головний герой – отець Петро Орос – народився на території сучасної Угорщини в с. Бірі (область Саболч-Сатмар-Береґ), але фактично все своє життя провів і пропрацював поміж українцями Закарпаття в якості священика греко-католицької церкви і затим таємно висвяченого в сан єпископа. На момент смерті мученику було 36 років. Ярослава Хортяні повідомила, що на презентацію книжки про отця Петра Ороса прийшов його онучатий племінник Шандор Фодор.
Своєю чергою, отець Ласло Пушкаш розповів про особливості роботи над книжкою. Він назвав осіб і добровільних помічників, завдяки яким було знайдено в архівах обласної прокуратури документи про Петра Ороса, збір живих свідчень про нього вірниками парафій, де священикував цей отець тощо.
У своєму виступі журналістка і письменниця Маргарита Лукеча зазначила, що книжка Ласла Пушкаша захопила її тим, що зібраний матеріал був добре систематизований, представлено багато ілюстрацій, є цікаві історичні підводки і коментарі автора. На її думку, ця книжка – без п’яти хвилин готова кандидатська дисертація. Маргарита Лукеча переконана, що таких видань особливо потребує молодий читач у центральній та східній Україні.
У перебігу презентації молодша донька української поетеси Оксани Шморгун із Солнока, Адрієн Калавскі, молода і талановита студентка з Угорщини, яка бере вокальні студії в Німеччині, виконала низку творів світової та української класики.
Василь ПЛОСКІНА