ГРОМАДА - часопис українців Угорщини

1 квітня 2016 р. у Центрі української культури за сприяння Посольства України в Угорщині та Державного самоврядування українців Угорщини відбувся літературний вечір з поетом, членом Національної спілки письменників України, лауреатом Шевченківської премії Петром Мідянкою.
Ведучим заходу був колишній однокурсник Мідянки з Ужгородського державного університету, а зараз Тимчасовий Повірений у справах України в Угорщині Михайло Юнґер. Характеризуючи творчість Мідянки, Юнґер порівняв її з творчістю американського письменника, прозаїка, лауреата Нобелівської премії з літератури (1949 р.), Вільяма Фолкнера:
“Для мене пан Петро – це уособлення українського закарпатського Фолкнера, тобто людини, яка лише зрідка з’являлася в Києві, Львові і все життя досі прожила в селі. Пан Петро залишився вірний своїй маленькій батьківщині, весь цей час жив анахоретом – людиною, яка живе своїм поглядом на світ, не поспішає до публічності і чия творчість належить йому самому”.
Під час літературної зустрічі Мідянка зачитував свої давніші і нові, ще не опубліковані, вірші, ділився зі слухачами своїм досвідом написання віршів та виходу їх у світ, розповідав, що відбувається у літературному просторі України, ділився своїми плани на майбутнє, відповідав на запитання слухачів, одним з яких було наступне: Яким ви бачите сучасний літературний процес в Україні?

– Літературний процес сьогодні дуже строкатий, бо пов’язаний з усіма ланками життя українців. На зміну офіціозу, який був у радянські часи, коли всім заправляла Спілка письменників, зараз в Україні великої популярності набули літературні фестивалі. Найпотужнішими серед них є “Меридіан Черновіц” у Чернівцях, Книжковий форум видавців у Львові, фестиваль “Київські Лаври”. В даний час літературний процес частково перекинувся на Схід України в зону АТО, де хтось – служить, інші – читають свої поезії, а ще інші те, що бачать самі, що їм розповідають солдати – переносять у свою творчість.
В Україні працюють видавництва. Наприклад, “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, Видавництво Старого Лева видають гарні дитячі книжки, твори художньої літератури. У молодіжному форматі створюються літературні об’єднання на зразок літературних спілок 1920-х рр. У великий містах України поети і прозаїки збираються у певних кафе та кнайпах (кнайпа – від німецького слова пивна – Ред.), відомих у літературному просторі. У Києві це, наприклад, “Купідон” на Пушкінській; у Львові – Мистецьке об’єднання “Дзига” на вул. Вірменській.
У Львові, Харкові, Тернополі, Дніпропетровську та інших містах України діє мережа книгарень “Є”, які часто органі- зовують літературні вечори. Також активними є спеціальні літературні сайти, найпопулярніший з яких – litakcent.com, в рамках якого я отримав у 2008 р. премію та видав книгу “Луйтра в небо”.
Та найкращим індикатором сьогоднішнього літературного процесу та художніх творів стане час, а час є тривалим і динамічним. І хотілося б, щоб не було так, як з 1920-ми роками, з яких залишилися відомими лише Підмогильний, Плужник, Куліш та ще дехто, але забутими є ціла когорта інших достойних поетів і письменників того часу.

Віра ДЯЧОК