ГРОМАДА - часопис українців Угорщини

Недалеко від озера Балатон, на семи високих скелястих пагорбах, мальовничо розкинулось стародавнє угорське місто Веспрем. Поетична його назва – «Місто вітрів». Воно було засноване за часів правління короля Іштвана Святого. У 1009 році у Веспремі постала одна з перших єпископских кафедр в Угорщині, особливим привілеєм якої було коронування угорських королев, починаючи від Гізелли, дружини Іштвана Святого. Через це Веспрем називали «містом королев».
Черепичні дахи, милі дворики, середньовічні пам’ятки, красиві барочні особняки й цікаві монументи прикрашають давнє місто. Серед його символів – каплиця Гізелли, єпископський палац, собор св. Михайла, пам’ятник Іштвану і Гізеллі, Пожежна вежа, віадук, монумент «Ноїв ковчег», пам’ятник ангелу-охоронцю Веспрема та багато інших.
На честь королеви Ґізелли у Веспремі 21 рік поспіль відзначається свято «Дні Ґізелли». В цьому році активну участь у ньому взяло місцеве самоврядування українців на чолі з п. Іриною Закар. У рамках святкування «Днів Ґізелли» українці Веспрема при допомозі Державного органу самоврядування українців Угорщини та Товариства української культури в Угорщині підготували й передали веспремському музею «Ґізелли» матеріали про королеву Анастасію, дружину угорського короля Андраша І, дочку Київського князя Ярослава Мудрого.
У неділю, 7 травня, зі сцени, розташованої на головній площі міста, голова українського самоврядування п. Ірина Закар привітала глядачів зі святом і запросила до виступу учасників української частини концертної програми. Даніель Сабо прочитав українською та угорською мовами вірш Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». Вперше на сцені Веспрема затанцювали національний український танець «Гопак», який підготувала зі своїми учнями хореограф Олена Шітоне. Іван Лазарук виконав «Skercio» Косенка та «Аndantino» Хачатуряна (піаніно), а Микита Лазарук – твори «Вже весна» і «Соната» (гітара). Анна Кушнір заспівала чудову пісню до Дня матері.
На ярмарку мистецтв і ремесел свої роботи презентував відомий веспремський художник Любомир Борщ. Його полотна з видами українських Карпат, Балатону та Веспрема зачаровували багатьох учасників і гостей свята. Поруч з ним невелику виставку українських сувенірів, ікон, рушників, прикрас та примірників часопису ТУКУ «Громада» демонстрував Анатолій Музичук з Будапешта. Під час дружнього прийняття діти українського товариства привітали квітами своїх матерів.
Настрій присутніх свідчив про те, що свято вдалося.

Кореспондент «Громади»