АРХІВ
ГРОМАДИ

№1(125)
січень - березень
2014 року

Поезія українського Майдану

Українська Революція Гідності, боротьба за волю і справедливість проти свавілля владного режиму сколихнула в українського народу високі почуття патріотизму, самопожертви, любові до Вітчизни. Безпосередніми учасниками Майдану були й поети, які  додали до бурхливого революційного часу своє творче осмислення. На цій прекрасній поезії, яка піднімає волелюбний дух, зігріває серце, додає сили й віри у перемогу над злом, виховуватиметься тисячі нових українських патріотів. 9 березня 2014 року в Українському домі відбулася презентація збірника поезій “Українська молитва” із серії “Українки - героям Майдану”. Проводиться збір поетичного доробку і на самому Майдані, Народний артист України Микола Кунцевич відзначив: “Дев'ять томів “Поезії Майдану” вже  підготовлено до друку і робота буде продовжуватися”. До Вашої уваги декілька нових віршів.

НЕСКОРЕНИМ

Нескореним, нескореним ніким
Розстріляним, замученим, забитим
Пророкам волі, славою покритим,
Посвята ця і мертвим, і живим.

Ні кулі, ні гранати, беркути
Зломити не змогли сталеву волю.
За свій народ, за нашу кращу долю
Пішли вони дорогою війни.

Нескореним, нескореним ніким
Від снайперів, що у серця стріляли,
Від смерті побратимів захищали,
Ставали перед Господом святим.

Нескорені, нескорені ніким
Ви всі – герої нашої держави –
Достойні честі, шанування й слави,
Вас не скорив бандитський цей режим.

Нескорені звертаються до нас,
Щоб пильними були ми у дозорі
І сильними на суші і на морі
Ми просимо з нескореними Вас.

Бо тільки їм, нескореним ніким
Розстріляним, замученим, забитим,
Пророкам волі, славою покритим,
Вклонімось, браття, мертвим, і живим.

 Настоятель храму Святого Духа
с. Новожитомир, Дніпропетровщина
протоієрей Юрій Ільків

НЕБЕСНА СОТНЯ

Жахна була Майданна бійня,
Земля стогнала вся від ран,
Як снайпери людей прицільно,
Вже мертвих клали на Майдан.

Як обрій в синьому світанні
Тоді весь шинами димів…
А душі вбитих на Майдані
Перетворились в голубів.

Небесна сотня в битві не здалася,
Рожевим ранком обрій голубів…
Небесна сотня в небо піднялася,
Небесна сотня білих голубів.

За честь людську,  проти корупції,
Під грізним гаслом: “Банду геть!”,
Грудьми прикривши революцію,
Хоробрі хлопці йшли на смерть.

Небесна сотня України
Лягла в серця в повічний час…
Запам’ятаєм до загину –
Вони загинули за нас.

26.02.2014  Володимир Москвич

ОЛЕСЯ

Олеся Жуковська з Кременця, медсестра-волонтер,
на Майдані була тяжко поранена кулею снайпера, та 
чудом вижила...
Коли в бою Грушевського гриміла,
І чорний дим здіймався, як гора,
Вона, мов птаха, на Майдан летіла
Із чистою душею – медсестра.

Майдан в диму – хтось допомогу кличе,
Вона біжить урятувать людей…
Раптово постріл – пада медсестричка,
І серце виривається з грудей.

Олеся, Олеся, Олеся –
Пролита невинная кров.
Донька України Олеся –
Ти наша назавжди любов.

Олеся, Олеся, Олеся…
Ім’я героїні дзвенить.
Імення твоє в піднебесся,
Як слава, потужно летить.

Підступна куля снайпера – злодія
Влучила в шию, кров’ю залила
Лишивши на життя слабку надію
Та раптоньки Олеся ожила.

Попереду одруження, весілля.
Коханий, бо, чекаючи, тремтить…
Ось-ось вона прилине в Тернопілля,
В обійми рідних щастям залетить.

23.02.2014   Володимир Москвич

ЗАПАХ МАЙДАНУ

Немає кращих парфумів,
Ніж запах диму Майдану,
Піду у центр столиці,
Його з повітря дістану.

Пропахла куртка, волосся,
Пропахли щоки і руки,
У ньому світлі обличчя,
У ньому вигуків звуки,

Канапка з чорного хліба,
І смак імбирного чаю,
І пряний запах свободи
На повні груди вдихаю.
У нім людська відчайдушність,
Людська безстрашність і віра
І наша вся Україна
У лапах хижого звіра,

І висота барикади,
І попіл чорної шини,
І муки від катування,
Й велика гідність людини,
І кров на білому снігу,
І смерть заради Вітчизни,
Щоб грудьми друга прикрити,
Як небезпека нависне.

Коли його я вдихаю,
То краще чую і бачу,
Здається, що виростаю,
Знов народилась неначе.

Візьму я куртку сховаю,
Носить не буду і прати,
Щоб через декілька років
Цей запах знову згадати,

Щоби постали в уяві
Оті буремні події,
І перемоги, і втрати,
І шлях до здійснення мрії.

І жоден в світі дизайнер
Таке не зможе створити,
Воно само утворилось
Від того, що пережите.
Немає кращих парфумів,
Ніж запах диму Майдану.
Від Львова і аж до Криму
Пропахла ним Україна.

 Леся Горова

 ***
Мама відправила сина,
Просила бути обачним
Син обіцяв берегтися щосили:
“Мамо, не плачте”.
Місяць минає, закони погіршали,
Прийняті жестами.
“Мамо, я просто не можу по-іншому –
Я на Грушевського”.
Вулиця стала дуже болючою  –
Що говорити?..
Син повернувся – очі заплющені,
Прапором вкритий.
Сонце сховалось – негода.
Чи буде праведний суд?
Там, де учора проходив – сьогодні
Друзі несуть.
Мама заплакана, хрестить повсталих
Мовчки, без слів.
Сина не стало!..
В неї від нині – мільйони синів.

Тетяна Власова

НАС НІКОМУ НЕ ЗДОЛАТИ!

Україно, твій народ,
Вже нікому не здолати.
Він не буде відступати,
Оминати перешкод.

На шляху до перемог
Всі твої сміливі діти.
Нас нікому не спинити:
З нами правда, з нами Бог!

Тетяна Череп-Пероганич