Візовий аспект відносин України з ЄС на сучасному етапі
2014 рік, без сумніву, увійде в історію як один із критичних і вирішальних з точки зору як розбудови сучасної України та її майбутнього, так і подальшого розвитку Європи та всієї системи міжнародних відносин. Останні події, які сколихнули не лише нашу державу, а і увесь світ, поставили всіх нас перед абсолютно іншою реальністю, яка ще декілька років тому здавалася неможливою. Ця ситуація вимагає не лише переосмислення Україною проблем її внутрішнього розвитку та першочергових пріоритетів, а й може розглядатися як випробування для відносин України з її зовнішньополітичними партнерами та тест для всієї системи міжнародної взаємодії, перевірка її здатності адекватно реагувати на нові виклики сьогодення.
Складність нинішнього періоду полягає ще і в тому, що нашій державі доводиться вирішувати завдання збереження територіальної цілісності та протистояння агресії в надзвичайно складних політичних та економічних умовах, коли в суспільстві очевидно назріла потреба докорінних змін з метою зміцнення демократичних засад, протидії корупції, створення передумов для сталого економічного зростання на основі глибоких і всеохоплюючих реформ. Допомога Євросоюзу в цьому контексті є також вкрай нагальною та необхідною для України. І для цього ми маємо низку інструментів, передусім, вже підписану Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, а також Порядок денний реформ для України. Візова політика ЄС щодо України один із тих елементів, який, жодним чином не применшуючи інші заходи з підтримки нашої держави, може розглядатися як лакмусовий папірець ставлення до українських громадян з боку Євросоюзу і його готовності йти назустріч європейським прагнення українців вже зараз. Для отримання безвізового режиму Україні у 2010 році був наданий План дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для громадян України, який містить перелік конкретних критеріїв ЄС за чотирма блоками: безпека документів, включаючи біометрику; нелегальна імміграція, включаючи реадмісію; громадський порядок та безпека; зовнішні зносини та фундаментальні права. Умовно План дій можна розділити на технічну та політичну частини. Перші три блоки покликані забезпечити високий ступінь захисту проїзних документів та належний контроль кордонів для запобігання нелегальній міграції. Останній блок спрямований на те, щоб шляхом зміцнення гарантій дотримання основоположних прав і свобод людини та громадянина створити політичні передумови для запобігання зростанню міграційних потоків у випадку відміни візового режиму для громадян України. Як зазначено в Плані дій, реалізація перспективи скасування віз для українських громадян залежить від того, чи вдасться українській стороні суттєвого покращити рівень захисту документів, зміцнити потенціал у сфері управління кордонами та міграцією, удосконалити політику притулку, провести реформи у сфері забезпечення громадського порядку та безпеки, а також вирішити низку питань у галузі зовнішніх зносин, передусім щодо дотримання прав людини та основоположних свобод, які мають безпосередній вплив на рух осіб. Відповідні реформи рекомендовано здійснювати згідно з провідними європейськими та міжнародними стандартами. План дій виконується у дві фази. В рамках першої (законодавчої) у відповідність до стандартів ЄС мають бути приведені законодавство та нормативні акти у згаданих вище сферах. Під час другої (верифікаційної) перевіряється практичне виконання оновленого законодавства та здатність забезпечити функціонування відповідно до стандартів ЄС національної практики у сферах, охоплених Планом дій. Після формування у лютому 2014 року нового Уряду України увага до питання візової лібералізації була підтверджена в його Програмі, де другим за пріоритетністю завданням після забезпечення суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України було визначено підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, невідкладну імплементація її положень, а також виконання всіх необхідних умов для якнайшвидшого досягнення безвізового режиму з країнами Європейського Союзу для українських громадян. Таким чином було підтверджено готовність влади до практичних кроків із забезпечення передумов для візової лібералізації. 5 березня 2014 року Європейська Комісія ухвалила документ «Комплекс заходів ЄС з підтримки України», в якому були задекларовано готовність Євросоюзу надати фінансову допомогу в розмірі до 11 млрд. євро на період до 2020 року для подолання негативних явищ в економіці України та стимулювання реформ за принципом «більше за більше», а також визначено сфери, в яких Євросоюз планує активізувати взаємодію з Україною. Окремий розділ цього документа присвячений питанням мобільності. Висловивши переконання, що в цій сфері можуть бути вжиті значимі та видимі кроки уже в короткостроковій перспективі, Європейська Комісія засвідчила свою готовність максимально сприяти Україні в тому, щоб рухатися в напрямку візової лібералізації настільки швидко, наскільки це можливо у відповідності до визначених Планом щодо візової лібералізації умов, та з цією метою допомогти Україні виконати критерії, які ще залишаються невиконаними. Протягом квітня-травня 2014 року Україна ухвалила рішення, необхідні для виконання рекомендацій, висловлених у третій Доповіді ЄК про прогрес з імплементації першої фази Плану дій від 15 листопада 2013 року. Так, з метою запровадження біометричних документів було затверджено зразки бланків, технічних описів та порядки оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, проїзного документа біженця, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон. У сфері доопрацювання законодавства щодо запобігання та боротьби з корупцією Верховна Рада України схвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для громадян України» та Закон «Про здійснення державних закупівель». Ухвалені рішення внесли зміни до антикорупційного законодавства в частині санкцій за корупційні злочини в приватному секторі, незалежної перевірки декларацій про майно та доходи, удосконалення законодавства в сфері держзакупівель (зокрема, підстав для виключень із процедури держзакупівель). У рамках внесення змін до законодавства щодо притулку Верховна Рада України схвалила Закон про внесення змін до законів України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» та «Про зайнятість населення» (щодо статусу біженців), Закон України «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Крім того, 19 березня 2014 року прийнято постанову Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги іноземцям, особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту». Ухвалені рішення дозволили виконати рекомендації Європейської Комісії щодо розширення рівня додаткового і тимчасового захисту, а також удосконалення положення щодо надання медичної допомоги особам, які звертаються за міжнародним захистом. У сфері удосконалення законодавства щодо боротьби з дискримінацією Верховна Рада України ухвалила Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації». 3 квітня 2014 року Міністерство закордонних справ та Міністерство юстиції звернулися спільним листом до Вищого спеціалізованого суду з кримінальних та цивільних справ з проханням надати судам нижчого рівня роз’яснення щодо практичного застосування (при розгляді справ у сфері трудових відносин) поняття «інші ознаки» у Кодексі законів про працю як такого, що включає такі ознаки дискримінації як вади обличчя, сексуальна орієнтація, вади мовлення тощо. 7 травня 2014 року Вищим спеціалізованим судом з кримінальних та цивільних справ таке роз’яснення було надане. Вжиті заходи дозволили виконати вимоги Європейської Комісії щодо визначення сексуальної орієнтації як підстави, за якою не може здійснюватися дискримінація, та законодавчого закріплення перекладення на звинувачену особу обов’язку доведення в справах про відновлення прав осіб, які зазнали дискримінації. В контексті приведення інституційної складової захисту персональних даних у відповідність до нового законодавства України Верховна Рада України проголосувала за Закон України «Про внесення змін до законів України, пов’язаних з діяльністю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту персональних даних», завдяки чому було виконано вимогу Європейської Комісії щодо створення незалежного центрального органу виконавчої влади України, відповідального за контроль виконання положень законодавства про захист персональних даних. Вжиті українською стороною заходи стали основою для рекомендації Європейської Комісії про перехід України до другої фази Плану дій. 27 травня 2014 року Європейська Комісія оприлюднила четверту Доповідь про прогрес України у виконанні Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для громадян України, яка констатувала, що Україна виконала усі вимоги першої фази, що дає підстави ЄК рекомендувати перехід до другої (імплементаційної) фази. 23 червня 2014 року Рада ЄС із закордонних справ затвердила зазначену рекомендацію ЄК. Наразі Україна активно працює над виконанням критерії другої фази та імплементацією вже ухваленого законодавства і розраховує на оперативну оцінку досягнутого нею прогресу, а також ухвалення рішення про надання українським громадянам безвізового режиму. Просування на цьому шляху значною мірою залежить також від підтримки країн-членів. Сусідні з Україною держави Євросоюзу можуть відігравати в цьому процесі рушійну роль, адже хто, як не вони, найкраще знають, що українські громадяни поділяють спільні європейські демократичні цінності, прагнуть кращого побудованого на європейських стандартах майбутнього і заслуговують на те, щоб до них ставилися як до європейців. В цьому контексті Україна розраховує і на активну позицію Угорщини, яка має позитивний досвід імплементації Угоди про малий прикордонний рух з Україною і яка традиційно надавала підтримку нашій державі в реалізації її європейських прагнень.
Любов Непоп, заступник Представника України при ЄС
