ГРОМАДА - часопис українців Угорщини

22 травня 2017 року в «Офіційному журналі Європейського Союзу» було опубліковано законодавчий акт про внесення України у перелік третіх країн, для громадян яких скасовані візові вимоги для короткострокових подорожей до країн-членів ЄС.

На церемонії підписання документа про запровадження безвізового режиму з ЄС 17 травня ц.р. Президент України П.Порошенко зазначив, що це абсолютно історичний день, коли «Україна повертається до європейської родини. Україна прощається востаннє з радянською і російською імперіями».

За процедурою, безвізовий режим для українських громадян набуває чинності з 11 червня 2017 року.

Цей день увійде в історію України як один із тих, значення яких сьогодні ми, можливо, ще навіть не повністю усвідомлюємо.

Отримання безвізового режиму – результат довгого шляху, який розпочався у 2005 році, коли Україна першою зробила крок назустріч ЄС, запровадивши режим безвізових поїздок для громадян країн-членів Євросоюзу.

Офіційному започаткуванню діалогу між Україною та ЄС про надання нашим громадянам безвізового режиму передувало виконання ухваленого 18 червня 2007 року на засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС «Плану дій у сфері юстиції, свободи та безпеки», а також підписання 18 червня 2007 року між Україною та ЄС «Угоди про спрощення оформлення віз» та «Угоди про реадмісію», які набрали чинності 1 січня 2008 року.

Значним кроком, який наблизив Україну до омріяного безвізу, було підписання двосторонніх угод між Україною та Угорщиною, Словаччиною, Польщею, Румунією про правила місцевого прикордонного руху для мешканців прикордонних районів. Серед іншого, цим кроком ми показали, що українські громадяни не становлять міграційної загрози для ЄС.

29 жовтня 2008 року Україна та ЄС офіційно започаткували безвізовий діалог. А на саміті Україна–ЄС 22 листопада 2010 року нашій державі було надано «План дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України». План дій було розроблено за аналогією до дорожніх карт, які ЄС використовував у процесі лібералізації візового режиму з Балканськими країнами і результатом виконання яких стало скасування віз для громадян цих держав. Україна була першою державою з-поза Балканського регіону, якій Євросоюз надав подібний документ. Пізніше аналогічні плани дій отримали також Молдова та Грузія.

Шлях України до виконання Плану не був таким простим і швидким, як того хотілося б. Критерії вимагали зусиль і досягнення політичного консенсусу. Втілення ухваленого законодавства потребувало серйозної роботи.

Але врешті-решт цей шлях пройдений. І українці можуть їздити до Шенгенської зони з біометричними паспортами без віз.

До речі, Угорщина завжди активно підтримувала Україну на цьому шляху, і тому це досягнення можна по праву вважати нашою спільною перемогою.

Чому це рішення є таким важливим?

Безвізовий режим вже давно став певного роду символом, крізь призму якого багато хто сприймав наше наближення до ЄС. Саме можливість вільно подорожувати до Євросоюзу уособила в собі його готовність бачити в нас рівних, частиною спільної європейської сім’ї. Це – символічна частина. Але є і суто практична складова. Не секрет, що в Україні є чимало громадян, які ніколи не виїжджали за кордон. Коли ми говоримо про європейську інтеграцію, надзвичайно важливо, щоб люди на власні очі мали можливість побачити, як живуть люди у країнах Євросоюзу, до членства в якому прагне наша держава.

Безвізовий режим справді спрощує знайомство українців з Європою, а відтак і полегшує подальшу розбудову нашої країни за європейськими стандартами. Безвізовий режим – це і додаткові можливості для встановлення бізнес-контактів, адже тепер для поїздки і проведення зустрічі зі своїми бізнес-партнерами не буде потрібно чекати на отримання візи. Тож і ділова взаємодія має шанс пожвавитися.

Але безвіз – це не лише можливість побачити Європу, а і ще один шанс показати Європі нас, українців. Адже враження складається як від подорожей до нашої країни, так і від зустрічей з нами, коли ми перебуваємо за кордоном. Тож безвіз – це не лише перевага. Це ще і відповідальність. І ми не повинні про це забувати.

Скептики нарікають на соціально-економічну ситуацію в Україні, яка не дозволить нашим громадянам багато подорожувати. Та українська економіка поступово виходить з кризи. Той факт, що ми змогли досягти критеріїв, необхідних для отримання безвізу, має бути важливим внутрішнім стимулом, щоб довести до успішного завершення й інші реформи.

І ще один важливий аспект. Надання Україні безвізового режиму є наочним свідченням того, що Європа не забуває про Україну. Це важливо пам’ятати, коли знову лунатимуть фрази про втому від Украни і небажання їй допомагати.

Переконана, що в Європі зростає усвідомлення про нерозривність її долі з долею України; що протидія російській агресії – це наша спільна справа; що відновлення територіальної цілісності та миру в Україні – це невід’ємна складова забезпечення верховенства міжнародного права на європейському континенті та в світі загалом.

Маю сподівання, що через народну дипломатію, через міжлюдські контакти ми покажемо мешканцям країн Євросоюзу, наскільки ми близькі один до одного. Ми поділяємо ті самі цінності, ті самі ідеали. Переконана, що це зробить нас ще ближчими до реалізації нашої євроінтеграційної мети і зміцнить підтримку України вцілому.

Любов Непоп, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині