ГРОМАДА - часопис українців Угорщини

Починаючи з 2014 року українська громада в Угорщині має свого офіційного представника в угорському Парламенті. Крім українців, делегували свого посланця у Державні Збори ще 12 офіційно визнаних Угорщиною національних меншин: болгари, вірмени, греки, німці, поляки, роми, румуни, русини, серби, словаки, словенці та хорвати.

Надавши можливість представникам нацменшин лобіювати інтереси своїх виборців у парламенті, держава підкреслила, що відкрита до співпраці з етнічними групами, які історично населяють територію сучасної Угорщини. Спікери (szószólók) мають практично ті ж самі повноваження, що й звичайні депутати, за одним винятком – відсутність права голосу на пленарних засіданнях. Це обумовлено законодавством, оскільки у Парламент вони проходять за заниженою квотою. Відтак, нарівні з угорськими депутатами представники нацменшин засідають у Комітетах, беруть участь у законотворчих процесах, вирішують проблемні питання своїх виборців і, звичайно ж, підтримують політичні, економічні, дипломатичні та культурні зв’язки із своєю батьківщиною та активно допомагають представникам урядів своїх країн у співпраці з урядом Угорщини.

Пропонуємо читачам «Громади» звіт про свою роботу представника українців у парламенті Угорщини Ярослави Хортяні за 2016 рік.

І. Робота з виборцями

Проходить постійно, день прийому – четвер з 14:00 до 18:00 у приміщенні громадської приймальні за адресою: 1065, Budapest, Nagymező u. 49, а також у приміщенні депутатського корпусу (за попередньою домовленістю).

Деякі важливі питання, обговорені на зустрічах з виборцями:
1. Проблема повторно відкриття факультету української мови і культури в Ніредьгазі;
2. Проблема пенсійного забезпечення – надання чи позбавлення пенсій громадян Угорщини (українського походження);
3. Дискримінація вчителя Сергія Штепи в гімназії ім. Яноша Дам’яніча (місто Нодькото):
справа направлена до обмудсмена, яка провела розслідування й виявила, що у випадку українського вчителя С. Штепи школа неналежним чином відреагувала на ситуацію, що виникла, порушила права гідності викладача;
4. Дім українських традицій – звернення щодо відкриття дитячого українського садка в Будапешті;
5. Зустріч з мером XII району, де обговорювалось питання влаштування дітей до дитячого садку;
6. На прохання голів місцевих українських самоврядувань провела перевірку щодо правильного нарахування балів у системі фінансування діяльності українських самоврядувань;
7. Робота з виборцями – це також і відвідини заходів місцевих самоврядувань:
- ІХ, Х, ХІ столичні самоврядування Будапешта;
- Ніредьгаза - відкриття конференції «Вивчення української мови в діаспорі»;
- Варпалота – відкриття виставки і концерту;
- Веспрейм – відкриття концерту, персональної виставки художника;
- Мішкольц – відкриття міжнародного фестивалю української пісні.

ІІ. Робота в парламентському комітеті національних меншин.

1. Засідання відбуваються раз на два тижні – 19 засідань протягом року, де на порядку денному обговорюються актуальні питання, пов’язані з національними меншинами Угорщини: від прослуховування міністрів, держсекретарів до прийняття постанов та подання змін до законів. Заслухали доповіді голів 13 державних самоврядувань національних меншин.

Прослухавши звіт Голови державної Лічильної комісії про роботу місцевих нац. меншин, одноголосно заявили, що існує велика адміністративна перевантаженість у роботі національних самоврядувань.

На прохання та звернення укр. виборців (м. Дебрецен, Ніредьгаза) розробила поправки до законопроекту «про статус Державних службовців» (2011 CXCIX). Поправки до законопроекту були направлені до міністра Кабінету Міністрів державного секретаря Золтана Ковача.

На моє прохання по всій країні було проведене загальнодержавне опитування щодо кількості людей, які не отримують доплату до зарплати у разі отримання державного сертифікату про знання мови (різних ступенів). Виняток – німецька мова. Із 12 меншин 357 людей мають сертифікат про іспити, а доплату отримали – 89. З 8 українців отримують доплату 3.

7 березня 2016 року на адресу міністра Кабінету Міністрів Лазара Яноша був відправлений підготовлений проект зміни до закону 2011 року «А» варіант, в якому окрім 6-и мов, перерахованих законом, додаються мови нац.меншин.

Державний секретар Кабінету Міністрів запевнив мене, що розробляється модель статусу державного службовця, де доплата до зарплати за знання іноземної мови буде враховуватись при визначенні зарплати держслужбовця. 15 квітня 2016 року був прийнятий відповідний закон.

2. Представництво комітету у «Фонді підтримки нацменшин».

У Фонді задіяно 9 осіб – 3 від комітету, 3 від уряду, 3 від опозиції – якими приймаються остаточні рішення щодо фінансування проектів нацменшин. Кошти на проекти можна отримувати в 4-х категоріях:
- підтримка діяльності громадських організацій (2014/2015 р.р. – 110 млн. форинтів, 2016/2017 р.р. – 330 млн. фор.);
- культурні програми (рідною мовою);
- мовні табори (2014/2015 р.р. – 90 млн. форинтів, 2016/2017 р.р. – 270 млн. фор.);
- підвищення кваліфікації вчителів.

Звіт про роботу у Фонді був представлений цього року перед комітетом нацменшин, який знов обрав мене представником у Фонді.

3. Виступ у Парламенті.

26 вересня 2016 року перед порядком денним відбувся мій виступ на честь 25-річчя проголошення Незалежності України, який гучними оплесками був прийнятий Парламентом. Перед виступом голова Парламенту привітав присутнього Надзвичайного та Повноважного Посла України в Угорщині Любов Непоп.

У виступі я подякувала Угорщині за підтримку України, визнання нашої незалежності та допомогу у війні з Росією. Нагадала угорським парламентарям про Будапештський меморандум 1994 р., який Росія порушила.

4. Виїзні засідання комітету:
• 25 травня 2016 р. – грецькі та сербські поселення;
• 5-6 жовтня 2016 р.– прикордонні румунські та німецькі міста в Угорщині;

ІIІ. Конфесійна діяльність.

Мета – домогтися початку діяльності української греко-католицької церкви в Угорщині.

Проведено переговори з Міністерством людських ресурсів у особі міністра Золтана Балога. а також зустріч та переговори міністра з єпископом Йосипом Міляном – представником УГКЦ (21 березня 2016 р.). Результатом переговорів було рішення міністра Золтана Балога виділити кошти у сумі 10 млн. фор. на утримування україномовного священика та його сім’ї в Будапешті. З вересня розпочались постійні україномовні літургії в Будапешті. Також ініціювала започаткування прощі в Будапешті. Разом з українськими парафіянами Угорщини взяла участь у прощі в місті Маріяповч.

Наприкінці 2016 року розпочала роботу над ідеєю побудови української церкви в Будапешті.

ІV. Благодійна діяльність.

1. Боротьба за життя Тетяни Білінської протягом 2015 року. Після звернення до Держсекретаря на початку 2016 року протягом 3 тижнів було проведено успішну операцію, яка повернула Тетяну до повноцінного життя.
2. Відвідини та опікування протягом усього періоду перебування поранених бійців з України, які проходять в Угорщині лікування та реабілітацію.
3. Допомога у зборі коштів для подарунків дітям, батьки яких загинули в зоні АТО. Передача подарунків від імені Церкви відбулась в день Святого Миколая (головні ініціатори акції – О. Турик та О. Пазяк).

V. Репрезентативно-наукова діяльність.

Протягом року взяла участь у роботі наукових конференції, на яких виступала з доповідями:

1. 8-9 червня – конференця «Співіснування різних національностей в карпатському регіоні» в Музеї етнографії та Парламенті (Будапешт);
2. 10 червня – наукова конференція «Вивчення української мови в діаспорі» (Ніредьгаза);
3. 19-23 жовтня – Міжнародна конференція «Виклики міграції». Відкривали конференцію Верховний Архієпископ, предстоятель УГКЦ Святослав, представники Ватикану та ЄС (Фатіма, Португалія)
4. Міжнародна конференція «Україна. 25 років» (Будапешт). Організатори конференції – Академія Наук та Товариство Української культури в Угорщині.
5. Українсько-угорська наукова конференція, присвячена 160-річчю від дня народження І. Франка (Будапешт).

VI. Зв’язки з Україною.

1. Зустрічі з високопосадовцями та депутатами України.
• зустріч з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом у Києві (серпень 2016 р.);
• зустріч з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом у Будапешті (жовтень 2016 р.). У Парламенті взяла участь у робочій зустрічі двох делегацій, очолюваних В. Гройсманом та В. Орбаном;
• організовано зустріч В. Гройсмана з українською громадою Угорщини;
• зустріч із заступником Міністра закордонних справ України Володимиром Пристайко;
• зустріч із заступником Міністра молоді і спорту Олександром Яремою;
• зустріч із головою комітету закордонних справ Верховної Ради України Ганною Гопко та головою комітету закордонних справ Парламенту Угорщини Жолтом Нейметом.
• робоча зустріч угорсько-української міжпарламентської групи, постійним членом якої я є від Парламенту Угорщини.

2. Презентація України.
Організація презентації економічного, туристичного та культурного потенціалу Тернопільської області у комітеті Економічного Розвитку Угорщини. Делегацію очолив губернатор С. Барна. У роботі комітету взяли участь Голова комітету Ерік Банкі, заступник голови угорського Парламенту Іштван Якоб та представники Торговельно-Промислової палати Угорщини.

3. Зустрічі з делегаціями з України в угорському Парламенті:
• учасники велопробігу «Ми в Європі»;
• студенти факультету міжнародним відносин Львівського університету;
• група депутатів обласних та міських рад;
• делегація першокурсників інтерполіції та української поліції;
• група українських істориків;
• група дітей учасників бойових дій в зоні АТО.

VII. Зустрічі з високопосадовцями Угорщини:

• Президент Угорської Республіки Янош Адер (грудень);
• Голова Парламенту Ласло Кьовейр;
• Представник Голови Парламенту Марта Матраї.