ГРОМАДА - часопис українців Угорщини

18 травня у Будайській фортеці зібрався чималий амірний гурт наших краян, щоб відсвяткувати Всевітній день української вишиванки. Таку акцію спільними зусиллями організували Товариство української культури в Угорщині та Посольство України в Угорській Республіці.

Це було свято вияву української вдачі, краси і приналежності до свого древнього і невмирущого роду-племені. Такого розмаїття легендарних узорів та сакральних візерунків української вишивки не побачиш щодня, бо ж люди завше намагаються одягти на себе найкраще на празник.

Справжню красу українського вбрання, а також духу і мальовничої душі першими продемонстрували дітки, причому навіть ті, хто ще й на ніжки не зіп’явсь або щойно зробив перші малесенькі кроки у своєму житті.

Коли дітлахи підростуть і поглянуть на себе осмисленішим оком, отоді й зрозуміють, що любов до свого, рідного, варто плекати вже від першого подиху і що зрікатися своєї української родини, це все одно, що відмовитись від самого себе.

Найбільше можна було побачити у Буді жіночих вишиванок. Кожна з цих сорочок має свій настрій, і від цього вона ще більш гармонійна до образу своєї власниці. Хтось тягнеться до яскравих і багатих квіткових орнаментів, а комусь достатньо визначитися лише з певною канвою символів, щоб підкреслити вишуканість і суворість стилю.

Українська вишиванка направду зачаровує. Адже вона зроблена з вигадкою і чистими помислами, коли майстрині не копіюють чужих узорів, а створюють абсолютно унікальну річ. На такі сорочки завжди був найбільший попит. У давні, ще дохристиянські часи, це вважалося справжнім ритуалом, сказати б – магією. І водночас у слово «вишивка» наші пращури передусім укладали сакральний смисл, що тлумачився як «вишній», божественний, космічний...

Цікаво було спостерігати за чоловічими сорочками. Тут також годі було знайти дві однаково схожі вишиванки як стосовно крою, так і стосовно орнаментального письма. Подейкують, що узори вишивок – це особливі письмена. Не дарма на Гуцульщині серед вишивальниць заведено було говорити: «Я таку сорочку випишу!».

Не випадково, що одягнуті у вищиванки українці Угорщини привернули до своєї акції увагу численних іноземних туристів. Деякі підбігали фотографуватися. З-поміж сербських туристів нам приязно гукали: «Ми любимо Україну!»

Найбільше втішалися зі свята української вишиванки наші діточки. А ми, своєю чергою, порадіємо за них, щоб вони росли у щасті, здоров’ї і в любові до своїх українських коренів.