Як скоро українці зможуть вільно відвідувати Європу?

Це питання турбує у першу чергу тих українців, які проживають закордоном. Дійсно, хто хоч раз запрошував до себе рідних чи близьких, чув від них розповіді про годинні черги, нахабство працівників консульських відділів (зазвичай громадян України, які за наймом працюють у посольствах країн ЄС), безпідставні відмови тощо.
Захід, який так довго критикував СРСР за встановлення залізної завіси, сьогодні відгородився від України ще більш потужним бар’єром. З одного боку, це зрозуміло, адже країни ЄС налякані потужною хвилею імігрантів, які приїхали із країн нових членів Європейської Спільноти та СНД. Але з іншого, сьогодні в державах Старого Світу працюють сотні тисяч ба навіть мільйони українських заробітчан, без яких і економіці, і соціальній сфері Європи було б дуже скрутно.
Тож як на сьогоднішній день виглядає ситуація в переговорному процесі щодо встановлення безвізового режиму для України?
 Ще у 2010 році Україна розпочала реалізацію першої фази Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ).  Київ взяв на себе зобов’язання  зробити конкретні кроки у  чотирьох блоках питань візового діалогу: безпека документів, у т.ч. впровадження біометричних даних; боротьба з нелегальною міграцією та реадмісія; громадський порядок та безпека; зовнішні зносини.
План дій, зокрема, передбачає запровадження паспортів з біометричними даними, вилучення з обігу паспортів, які не відповідають стандартам ІКАО, посилення заходів боротьби з нелегальною міграцією, удосконалення управління кордонами, приведення законодавства та політики надання притулку у відповідність до міжнародних стандартів у цій сфері, поглиблення міжнародно-правової взаємодії у сфері боротьби з організованою злочинністю, незаконним обігом наркотиків та торгівлею людьми.
Як бачимо, питання не з легких, але їх постановка цілком справедлива. Без виконання цих вимог впровадження візового режиму ЄС з будь-якою країною не є можливим.

Під час першого етапу Україна має забезпечити ухвалення необхідного законодавства та державних програм у сферах, де ведеться візовий діалог.
З того часу пройшло вже більш, ніж два роки, але запевнення українських можновладців  про успішне завершення всього процесу вже через рік, залишилися лише обіцянками. Щось, звісно, зроблено, але говорити, що у 2013 році вдасться завершити перший етап ПДВЛ, завчасно.
Верховні Раді України було потрібно,  відповідно з першою фазою, ухвалити до кінця травня 2013 року зміни до закону "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", Стратегію захисту й інтеграції в українське суспільство ромської нацменшини, зміни до закону "Про захист персональних даних" та низку антикорупційних законів, згідно з рекомендаціями GRECO та Єврокомісії.
У другій половині 2012 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр» (ЄДДР) та Закон «Про запобігання дискримінації».
Головним елементом Закону про ЄДДР є  запровадження в Україні біометричних паспортів. Однак окремі його норми зокрема те, що державний розпорядник Реєстру зосереджує надмірну кількість інформації про особу, призводить до порушення низки статей Закону «Про захист персональних даних» та статті 32 Конституції України, а також міжнародних угод держави в царині прав людини.
Державна міграційна служба підготувала та внесла на розгляд Уряду проект розпорядження КМУ «Про затвердження Плану заходів зі створення Єдиного державного демографічного реєстру та національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства, запровадження документів України для виїзду за кордон з електронним носієм біометричної інформації на 2013-2016 роки». Але коли ухвалять цей документ, і коли розпочнеться робота по імплементації Закону, невідомо. За оцінками деяких експертів, масовий випуск біометричних документів для виїзду за кордон може розпочатись лише за три роки, що робить неможливим виконання вимог ПДВЛ.
Останнього травневого тижня 2013 року Верховна Рада ухвалила пакет з чотирьох антикорупційних законів, необхідних для візової лібералізації з ЄС. Таким чином, залишився тільки один закон першої фази, який передбачає зміни до антидискримінаційного законодавства в частині захисту прав сексуальних меншин. У той же час, 30 травня, під час зустрічі з віце-президентом Європейського парламенту Яцеком Протасевичем, спікер українського парламенту Володимир Рибак заявив, що з ухваленням цього закону є серйозні проблеми. "Я думаю, що Європі треба знати ментальність українського народу. Те, що може підходити для інших держав, не підходить для українського народу". Так, що у кращому випадку, цей закон може бути прийнятий тільки восени цього року.
 Слід враховувати і те, що для того щоб розпочати реалізацію другої фази, Європейська комісія  повинна підготувати звіт про виконання Україною вимог першої фази, а для цього потрібно мінімум два-три місяці.
Однак, події, які останнім часом відбуваються у цій царині, дають надію на те, що Україна таки має перспективу безвізового режиму з ЄС. Так, у  15-му пункті спільної Заяви ХVІ Саміту Україна- ЄС, який відбувся 25 лютого цього року у Брюсселі, говориться, що Сторони  приділили особливу увагу мобільності громадян, підтверджуючи спільні зобов’язання просуватися до безвізового режиму у встановленому порядку, щойно будуть створені умови для добре керованого та безпечного пересування людей. Вони позитивно відзначили прогрес України у реалізації першої фази Плану дій щодо лібералізації візового режиму та активізацію зусиль з метою досягнення відповідних критеріїв.
І вже 18.04.2013 Європейський парламент ратифікував Угоду між Україною та Європейським Союзом про внесення змін до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз.
Положеннями угоди розширюються категорії громадян України, які мають право на спрощене оформлення безкоштовних та багаторазових віз; удосконалюється порядок оформлення віз для представників засобів масової інформації; визначаються чіткі терміни дії багаторазових віз; встановлюється можливість термінового оформлення віз (протягом 3 діб) особам, які проживають на значній відстані від місця подання візового клопотання (за умови сплати термінового консульського збору); запроваджується безвізовий режим поїздок для громадян України, які користуються біометричними службовими паспортами.
Спрощений режим оформлення віз стосуватиметься: журналістів та членів технічного персоналу, які супроводжують їх із метою виконання професійних обов’язків; учасників офіційних програм обміну, організованих містами-побратимами та іншими муніципальними одиницями; представників релігійних громад; представників професій, які беруть участь у міжнародних виставках, конференціях, симпозіумах, семінарах або інших подібних заходах, що проводяться на території держав-членів; осіб віком до 25 років або молодших, які є учасниками семінарів, конференцій, спортивних, культурних або освітніх заходів, організованих неприбутковими організаціями.
Також це стосується близьких родичів: одного з подружжя, дітей (у тому числі всиновлених), батьків (у тому числі опікунів), дідусів, бабусь та онуків, які відвідують громадян України, які мають дійсний дозвіл на проживання на території держав-членів або громадян Європейського Союзу, які проживають на території держави-члена, громадянами якої вони є; представників громадських організацій, які подорожують із метою освітньої підготовки, участі в семінарах, конференціях, у тому числі в рамках програм обміну.
Імплементація цієї  угоди сприятиме подальшій лібералізації візового режиму з Європейським Союзом, розвитку контактів між громадянами України та держав-членів ЄС, створенню підґрунтя для майбутнього запровадження стороною ЄС повноцінного безвізового режиму для громадян України.
Тож будемо сподіватися на краще, коли українці в Європу будуть їздити без усяких перешкод.

Дмитро Ткач, доктор політичних наук,
професор.