№2(106)
березень - квітень
2010 року

РЕЦЕПТИ УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ

Презентація української книги в Веспремі

foto

2 квітня у місті Веспрем відбулася авторська презентація книг Я.Хортяні «Прихована правда» і «Пам’яті невинних жертв». Захід був організований під егідою організацій «Революціонери 1956 року» та всеугорського «Об’єднання революціонерів 56-го року, які проживають у провінції». Перед початком зустрічі з учасниками цього антикомуністичного повстання автор запитала в організаторів, чи вони не заперечують проти того, що саме на страсну п’ятницю головною темою зустрічі буде голодомор в Україні. Заперечень у них не виникло, радше навпаки, акцент робився на тому, що подібно то того, як більше 2000 років розпинали Христа, так і в ХХ столітті комуно-большевистський режим Сталіна розпинав Україну.
Я.Хортяні: «Перша моя презентація в цьому місті не відбулася у вересні через хворобу. А тепер я вже відчувала, що мушу зустрітися з читачами, оскільки книги є двомовними і їх можна читати і на угорській. Я не дуже добре знала, що це за організації і які люди прийдуть на презентацію. Але мала тверде переконання в тому, що мушу там бути і повинна розповісти про ці страшні сторінки української історії. Проте всупереч побоюванням, нас дуже гарно прийняли. Презентація, як на мене, відбулася дуже чудово, тому в залі було хоч і небагато людей, але вони майже всі були ветеранами повстання 1956 року. Також на зустрічі були присутні кілька істориків та прихильники цих організацій. Упродовж півторагодинної лекції присутні дуже зворушливо слухали мою розповідь про те, як відбувався голодомор, якими були його причини. З реакції цих літніх людей, які самі зазнали великих переслідувань і страждань, було видно, що вони не в змозі повірити, що у ХХ столітті могли статися такі жахіття буквально у них по сусідству. Звичайно, після лекції я отримала від них безліч запитань, у тому числі і про сучасний стан справ в Україні, українсько-угорських відносин, військових контактів УПА з угорською армією у 1944 році, історії взаємних державних та культурних стосунків і навіть угорського сьогодення. Наприкінці зустрічі я почувала себе мало не в якості кандидата від якоїсь політичної партії Угорщини. Я могла відмовитись відповідати на додаткові запитання, однак відчувала великий інтерес з їхнього боку, вони говорити про те, що їх найбільше болить і вирішила, що все-таки відповім на ці запитання так, як їх розумію я. З моїх слів запрошені зрозуміли, що я також переймаюся болями сучасної Угорщини, і це дуже імпонувало публіці».
Того дня дуже багато людей придбало книги Я.Хортяні з авторським автографом. Бажаючим роздавали двомовний журнал «Громада». При цьому продовжувалося щире і жваве спілкування читачів з автором.  Були на зустрічі і представники місцевої преси, яким Я.Хортяні дала інтерв’ю.

Наш кор.