Віктор Райчинець, «Українська Ініциатива у Чеській Республіці»

Поїздці до Будапешта передувала радісна подія: у Празі ми відкрили пам’ятник Тарасові Шевченку. Не знаю, як в інших країнах, але відкриття проходило досить проблематично. Було то дуже важко, адже в місці, де ми думали відкривати пам’ятник, влада нам відмовила – це сталося у Шостому районі Праги. Відтак нам вдалося добре полагодити цю справу з мерією П’ятого району. Мер навіть отримав від президента України Віктора Ющенка за сприяння в цьому питанні українську державну нагороду. Для чеських українців це було дуже позитивним фактом. До того ж монумент Шевчеку стоїть у вельми гарному місці столиці – близько до Влтави і неподалік національного театру. Треба подякувати за працю й послу України в Чехії Івану Кулебі. Він дійсно дуже боровся за те, щоб пам’ятник Кобзарю у Празі таки був відкритий. Скульптором є молодий киянин пан Зноба з мистецької родини. У бронзі він зобразив Тараса Шевченка ще молодим. Висота скульптури 2 м 20 см, стоїть вона в мальовничому куточку Праги. Ми пишаємося цим своїм здобутком.
Як член президії ЕКУ я разом з іншими достойниками два рази на рік їжджу на робочі засідання Конґресу. Тішить те, що по світі виникають нові українські організації. Ми повинні думати про те, аби залучити їх до спільної громадської праці на користь української справи, але не сміємо забувати за громади-фундатори ЕКУ, маємо цінити зусилля і досвід так званої старої української діаспори, яка зазанала багато лиха і переслідувань в роки війни і тяжкою працею і пожертвами підтримували українське життя на західних теренах Європи. В ювілейний, шістдесятий рік від заснування ЕКУ, ми хотіли б щиро подякувати тим старим українським громадам Європи за їхню самовіддану працю і любов до української справи. У якій формі це виллється, ми ще будемо обмірковувати на подальших наших зустрічах між членами президії ЕКУ. Треба, очевидно, подбати про виготовлення пам’ятних нагород, вітальних адрес, ювілейних плакетів тощо. Хоча це не є головне. На майбутньому з’їзді в Англії, який плануємо провести восени, буде порушено багато нових питань, постануть нові виклики часу перед ЕКУ і. Відповідно, нові завдання. Тому на нас чекає ще багато праці.