АРХІВ
ГРОМАДИ

№3(139)
липень - вересень
2017 року

Закон, на який образилася Угорщина

www.unian.ua/politics/2157404-zakon-na-yakiy-obrazilasya-ugorschina.html

У той час, коли депутати Закарпатської обласної ради приймали звернення до президента Порошенка з проханням, чи то внести правки до Закону про освіту, чи то ветувати його, Порошенко виступав перед діаспорою Канади і вихвалявся, що нарешті в Україні прийняли Закон, який дасть можливість посилити статус української мови. Тобто, вже тоді було ясно, що Президент підпише Закон. Повернення Закону до Верховної Ради могло призвести до втрати Порошенком частини електорату, який на патріотичному піднесенні мало заглиблюється в суть Закону. Головне, що мову втискують туди, де раніше її взагалі не було.

Протест офіційного Будапешта з приводу прийняття Києвом Закону, який обме­жує права нацменшин на освіту рідною мовою, взагалі не викликає подиву. Дивно було б, якби Будапешт промовчав. Власне будь-яка держава вболіває за долю власного етносу. Тому закономірним є як прагнення влади України поширювати та посилювати державну мову на всій території України, так і закономірним є прагнення Угорщини зберегти статус-кво етнічних угорців у тій таки Закарпатській області.

Наразі буде тривати дипломатична війна. Угорщина вже погрожує гальмувати поступ України до Євросоюзу, а Україна поки делікатно погоджується на якусь примарну експертизу новоприйнятого закону на його адекватність в європейських структурах.

Поведінка Угорщини дратує українських націонал-патріотів. Дехто нарікає на зазіхання Угорщини на закарпатські території з компакт­ним проживанням угорського населення, натякаючи на аналогії з ДНР-ЛНР. Насправді, це виключно пропагандистські трюки, бо на відміну від Росії, Угорщина є країною-членом Євросоюзу і дотримується певних правил.

Щоправда, ці правила не завжди спрацьовують. Власне, сміливість влади України при прийнятті Закону про освіту також базувалася на тому, що нинішня влада Угорщини перебуває у певній опалі до Євросоюзу через небажання брати до себе біженців згідно з квотами Євросоюзу. Тому протести офіційного Будапешта в Євросоюзі будуть сприйняті пасивно.

Окрім того, президент Порошенко отримав явний козир для підписання Закону про освіту після того, як до угорського прем’єра Віктора Орбана в гості навідався російський президент Путін. Точніше, у Порошенка з’явився серйозний привід «образитися» на Орбана.

Закон підписано – і він повинен виконуватися. І виникає проблема: яким чином можна почати вчити, до прикладу, угорських дітей з 5-го класу виключно українською мовою, якщо вони її не знають. Та навіть вчителі в угорських школах Закарпаття не знають української мови! Звідки тепер набрати вчителів, які б могли викладати у тих 150-ти угорськомовних школах Закарпаття?

Дехто каже, що низький показник тестів ЗНО в Закарпатті саме через те, що угорськомовні школярі не можуть скласти тести з української мови. А потім потенційні угорськомовні абітурієнти не зможуть поступити до вишів і взагалі влаштувати собі кар’єру в Україні. А яку кар’єру влаштують собі ці діти, якщо вони не будуть знати не лише українську мову, але й геометрію чи хімію, бо не будуть розуміти української мови, на якій викладатимуть ці предмети?

Власне, тому, приймаючи Закон про освіту, спочатку потрібно було подбати про те, як навчити угорськомовних дітей та вчителів української мови. Адже для угорської меншини МОН не розробило програми для вивчення української мови і не видав жодного підручника. За 26 років незалежності влада України не дбала про те, як навчити дітей нацменшин українській мові, а тут раптом приймає Закон, яким зобов’язує вчити українською мовою всі шкільні предмети у школах нацменшин.

Ну, і ще кілька слів про один нерозумний закид. Чому в закарпатській Україні 150 угорських шкіл, а в Угорщині жодної української. Все просто. На Закарпатті проживає 150 тисяч етнічних угорців. І вони проживають компактно в кількох районах області. Є багато виключно угорськомовних сіл і там, цілком логічно, є угорськомовні школи. В Угорщині проживає трохи більше 5-ти тисяч українців. І жодного компактного місця проживання. Тобто, відкривати школи нема для кого. Саме через те в Угорщині існують так звані українські недільні школи. Але вони досить формальні. При цьому уряд Угорщини щороку дає 50 тисяч євро на підтримку української громади. А цього року, зі слів голови Державного самоврядування українців Угорщини Юрія Кравченка, ця допомога сягнула 300 тисяч євро, бо було додатково оздоровлено воїнів АТО та українських дітей.

Дуже не хочеться, щоб українці звинувачували угорців Закарпаття в небажанні вчити українську мову, або взагалі в нелюбові до України. Це – неправда. Закарпатські угорці воюють на фронті у зоні АТО разом з усіма українськими захисниками держави. Багато угорців Закарпаття навмисне віддають своїх дітей в українські школи, хоча мають можливість віддати в угорську, бо знають, що їхнім дітям так легше буде влаштуватися в житті саме в Україні. Якогось ворожого ставлення до України немає. Але прийнятий Закон про освіту викликає таки певний спротив. У цьому питанні потрібно менше радикалізму і більше дипломатії.

---

26 вересня Парламент Угорщини прийняв резолюцію, якою засудив прийняття Україною закону «Про освіту». Це рішення також підтримало засідання представників національних меншин 11 голосами «за» при 2 голосах «утримались». Представник українців у Парламенті Угорщини Ярослава Хортяні, яка утрималась від голосування, так пояснила свою позицію: «Своїм рішенням я хочу залишити той хиткий місток, яким повинна буде скористатись дипломатія обох країн для вирішення непорозумінь й пошуку результативних рішень».

---

Стаття 7. Мова освіти
1. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти.
Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.
Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної і загальної середньої освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідного корінного народу. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу України поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.
Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідних корінного народу чи національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.

Особам з порушенням слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.
2. Заклади освіти забезпечують обов’язкове вивчення державної мови, зокрема заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.
Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови для вивчення державної мови.
3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних і комунальних закладах освіти.
4. У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
5. За бажанням здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови корінного народу, національної меншини України як окремої дисципліни.
6. Держава сприяє створенню та функціонуванню за кордоном закладів освіти, у яких навчання здійснюється українською мовою або вивчається українська мова.
7. Особливості використання мов в окремих видах та на окремих рівнях освіти визначаються спеціальними законами.

Петро Гойс,
журналіст, етнічний угорець