ГРОМАДА - часопис українців Угорщини

Будапешт завжди славився своєю архітектурою. Безліч туристів з усіх кінців світу щорічно приїздять до столиці Угорщини, аби пройтись його вуличками, зазирнути у старі дворики, скуштувати смачного гуляшу чи рибної юшки, відвідати Замкову гору й Рибальський бастіон чи найвеличніший із європейських Парламентів.
Гості міста, звичайно, звертають увагу й на незчисленну кількість пам’ятників та скульптур, які спостерігають за приїжджими чи не з кожного будинку та площі.
Однією з найулюбленіших та найбільш «фотогенічних» скульптур центрального Будапешту є, звичайно, поліцейський з блискучим від поглажування безлічі рук черевом неподалік Базиліки Святого Іштвана.

Скульптуру на розі вулиць Зріні та 6. Жовтня відкрили 20 жовтня 2008 року мер Ліпотварошу Антал Роган та головний поліцейський Будапешта Йожеф Бенце.

Творець поліцейського Illyés András роками проживав у центральному районі Будапешта й подібними роботами створював позитивну ауру в житті Ліпотварошу. Саме він «одягнув» стража порядку в святкову форму, яку носили поліцейські Будапешта в період 1909-1945 р.р. Шолом епохи Зріні також ввели у 1909 році.

Як відомо, той період часу для Будапешта був доволі тривожним і поліцейські викликали тільки негативні відчуття. Але вигляд нашого «рендьора» (від угорських «rend» - «порядок», «ör» - «страж», «охорона») виражає впевненість та доброзичливість.

Мешканці центрального району столиці переказують, що в ті роки дійсно дільничним Ліпотвароша служив поліцейський, який заслуговує на увіковічнення в бронзі.

Одного дня страж порядку, ставши на дорозі кінного екіпажу, врятував життя хлопчиків, які раптово вибігли на проїжджу частину дороги за футбольним м’ячем, що вилетів з подвір’я. Зупинивши екіпаж, втім, дільничний впав і зазнав ушкоджень. Зламані ребра прикували його до ліжка на декілька тижнів. Батьки ж хлопчиків із вдячності за врятовані життя вирішили доглядати поліцейського до повного його одужання й постійно приносили йому найсмачніші страви, які готувала одна з мам врятованих хлопчиків.

Не всім відомо, що статуру поліцейського автор пам’ятника «запозичив» від свого дідуся, і якщо підійти дуже близько до статуї й заглянути в обличчя – можна помітити ще і його посмішку.

Алекс Вашш