ГРОМАДА - часопис українців Угорщини

У Києві та Львові пройшли ключові заходи святкування 50-річчя Світового конгресу українців.
25-26 серпня 2017 р. Світовий Конґрес Українців (СКУ) провів
у Київському Національному університеті ім. Тараса Шевченка свої Річні загальні збори.
27-29 серпня 2017 р. продовжив відзначення свого 50-ліття “Днями української діаспори”, організованими у Львові своїм партнером
Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК)

КИЇВ.

24 серпня 2017 р.

Військовий парад на Майдані незалежності з нагоди
26-oї річниці Незалежності України.

Провід СКУ взяв участь у прийнятті в Софіївському заповіднику.
Зустріч з в.о. Міністра охорони здоров’я України д-ром Уляною Супрун.

25 серпня 2017 р.

Інавгураційний економічний форум на тему “Підтримка економічного розвитку України: співпраця між Урядом і діаспорою”.

26 серпня 2017 р.

Спеціальне засідання Міністерства закордонних справ України з нагоди 50-ліття СКУ, яке очолив Міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Учасники Зборів взяли участь в урочистому відзначенні 50-ліття СКУ в Мистецькому арсеналі.

Делегати на чолі з Президентом СКУ Евгеном Чолієм поклали квіти до пам’ятників Тарасу Шевченку та до стели Героїв Небесної Сотні.

ЛЬВІВ.

27 серпня 2017 р.

Офіційно відкрили Дні української діаспори на площі біля пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому.

Відбули Божественну літургію в Архикатедральному Соборі св. Юра.
Гала-вечір у Національному університеті “Львівська політехніка”. Відкриття виставки, присвяченої 50-річчю Світового Конґресу Українців.

28 серпня 2017 р.

Міжнародна конференція “СКУ в 50 років і далі: Європейський контекст” у Національному університеті “Львівська політехніка”.
Прийняття для закордонних делегацій.

Довідка:

Ідея створення світової організації українців має тривалу історію. Після закінчення національно-визвольних змагань багато українців з різних причин опинилося за кордоном. І одним з головних їх прагнень від самого початку було створити світову організацію українців для захисту своїх прав і поширенню інформації про Україну та українство у цілому світі.

Перші спроби створити світову організацію українців були ще у 20-30-х рр. ХХ ст. Наприклад, у 1929 р. у Празі постала Головна Еміграційна Рада, що об’єднала під своєю егідою організації українців Польщі, Франції, Румунії, Югославії, Болгарії, Туреччини.

У 1933–1938 рр. у Празі у справі скликання Всеукраїнського Національного Конгресу діяла Ініціативна комісія. Серед її діячів виступали С. Русова, М. Омелянович-Павленко, Анна і Венедикт (був секретарем комісії) Васюки та інші. В. Приходько очолив саму комісію. Але діяльність організацій була нетривалою і припинилася з початком Другої світової війни.

Спроби відновлення консолідації українців розпочалися знову у листопаді 1947 р., коли у Нью-Йорку було утворено політичну репрезентацію українців Північної і Південної Америки – Пан-Американську Українську Конференцію (ПАУК). Серед її засновників були представники Українського конгресового комітету Америки (УККА), Конгресу Українців Канади (КУК), Товариства прихильників української культури в Бразилії та Репрезентаційний Комітет українців Аргентини, Парагваю й Уругваю. Пізніше до них приєдналися представники українських організацій Чилі та Венесуели. Головою ПАУК було обрано о. доктора Василя Кушніра. А вже 23-25 жовтня 1948 р. відбулася спеціальна нарада Пан-Американської Української конференції у справі скликання Світового конгресу українців.

17 травня 1957 р., під час ювілейного святкування 25-ліття «Українського Національного Об’єднання» в Торонто полковником А. Мельником було висунуто справу Світового Конгресу Українців, який мав би створити Світовий Союз Українців.

На Шостому Конгресі Українців Канади 12 липня 1959 р. у Вінніпезі на Президію КУК було покладено два важливих обов’язки: «довести до єдиного українського політичного представництва у вільному світі, що його мали б творити українські екзильні організації та скликати український світовий конгрес і створити на ньому Світовий Союз Українців»

Для практичної роботи ПАУК було створено 2 комісії – програмову й організаційну. Перша з них працювала на території Канади, під проводом о. д-ра В. Кушніра, президента КУК, а друга – на терені США, під керівництвом президента Українського Конгресового Комітету в США, спочатку Дмитра Галичина, а після його смерті, Йосипа Лисогора. Праця з підготовки Конгресу тривала з 1959 до 1967 рр.

З 12 до 19 листопада 1967 р. у Нью-Йорку відбувся Перший Світовий конгрес вільних українців (СКВУ), у якому взяло участь 1003 делегатів. Членами СКВУ стали УККА (США), КУК (Канада), Координаційний осередок українських громадських Центральних установ (Європа), Союз українських організацій Австралії, Українська центральна репрезентація Аргентини і Координаційний комітет Українських Організацій Бразилії. У роботі СКВУ взяли активну участь представники Українських церков (православної, католилицької, протестантських). У межах Конгресу пройшли світові з’їзди діячів української науки, культури, кооператорів, педагогів, жіноцтва, журналістів, студентства, молоді та інших. У зв’язку із великим внеском українців Канади в підготовку СКВУ представникам Канади випало почесне завдання першим очолювати Секретаріат СКВУ. Делегати з 17 країн світу довірили керівництво президентові КУК о. д-рові В. Кушніру.

Метою СКВУ було допомагати українському народу у його змаганнях за волю і державну незалежність.

У 1993 р. СКВУ перетворилася на Світовий Конгрес Українців (СКУ), членами якого є понад 150 організацій з 33 країн, що представляють інтереси понад 20 млн. українців у діаспорі.

Від здобуття Україною незалежності у 1991 р. СКУ активно докладає зусиль для того, щоб вона стала справжнім світовим центром українізації.

2003 СКУ прийнято до Організації Об’єднаних Націй на правах неурядової організації.

Київські заходи СКУ розпочалися в День Незалежності – з неформальної зустрічі делегатів СКУ з в.о. голови МОЗ України Уляною Супрун, яка має беззаперечний авторитет в діаспорі ще з того часу, як в 2014 році з чоловіком Марком взялася за волонтерський проект «Захист патріотів» (збір коштів на придбання аптечок натівського зразка для українських вояків та проведення інструктажів по їх використанню). Президент СКУ Евген Чолій зауважив, що українство світу розглядає Супрун як свого представника в українській владі. В своїй доповіді пані Уляна окреслила головні проблеми реформування МОЗ, підкресливши: «Доводиться долати опір деяких депутатських груп у Верховній раді». При цьому тішить те, що на цей час реформатор має підтримку у владних колах України.

Маємо сподівання, що, не зважаючи на все, надзвичайно складна реформа МОЗ стане реальністю та прикладом для колег.

Взагалі ж, рівень прийомів у київській частині заходів був надзвичайно високим. Під час святкового президентського прийому в Мистецькому Арсеналі, де був присутній чи не весь політичний бомонд, Президент СКУ Евген Чолій від імені української діаспори привітав Президента України Петра Порошенка з 26-ою річницею незалежності України. Також мав нагоду поспілкуватися з Послом Куртом Волкером, Спеціальним представником Державного департаменту Сполучених Штатів Америки з питань України, якому подякував за важливу оцінку російської агресії в Україні та заклик до міжнародного співтовариства відповідно на це реагувати.

Зустріч в МЗС з керівництвом міністерства на чолі з Павлом Клімкіним. Економічний Форум «Підтримка економічного розвитку України: співпраця між урядом України і діаспорою», де основний виступ мав перший віце-прем’єр Степан Кубів, а вітальні слова промовляли посли США та Канади Марі Йованович та Роман Ващук.

Це красномовне підтвердження того, наскільки важливим для обох сторін є зараз діалог між українською діаспорою та українською владою.

У Львові теж були серйозні розмови та поважні заходи (наприклад, науково-практична конференція «СКУ в 50 років і далі: Європейський контекст» за участю віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе). Але найбільше запам’яталися виступ хорів біля пам’ятника Андрею Шептицькому; служба в Соборі Св. Юра, яка саме припала на Успіння Богородиці; мистецькі виставки, відкриті у Львівській політехніці та Національному музеї. А найголовніше – «Шана героям», зворушливі заходи на Личаківському цвинтарі, що рвали серце. Тут вже склався та у зв’язку з війною продовжує зростати пантеон українських героїв: від майданівця Юрія Вербицького до атошника Василя Сліпака.

Квіти, гімн, пісні, постріли у небо в пам’ять загиблих – це все закарбовувалося в серці. От наскільки вже президент СКУ Евген Чолій досвідчений, врівноважений, логічно-переконливий канадський юрист з дротяними нервами, але тут після розмов з близькими загиблих і він не витримав. Він кілька разів відходив убік, похапцем знімав окуляри і витирав сльози...

А на завершення – вистава у Львівському оперному. «Ремінісценції.UA» від балету «Життя»: мікс різних жанрів – хореографія, пластика, музика, пісня, поезія, відеоінсталяція. Викладена за дві години двохсотрічна історія боротьби української ідентичності за своє право на буття. Викладена з художнім смаком та історичною достовірністю.

Після повернення в Київ відбулося спільне засідання делегатів СКУ та депутатів Верховної Ради на чолі зі спікером Андрієм Парубієм та головою Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганною Гопко.

Мова пішла про застарілу та все ще не вирішену проблему наведення ладу в Національному культурному центрі України на Арбаті. Напередодні очільники делегації російської діаспори Валерій Семененко та Сергій Винник збирали в світової діаспори підписи на зверненні до вищого українського керівництва якраз із цього питання. Передані ті листи були під час прийому в Мистецькому Арсеналі. А на зустрічі у ВР від представників влади нарешті прозвучала слушна думка про те, що підпорядкування Культурного центру Державному управлінню справами при Президентові України й справді нелогічне. І не тому, що ДУСя сама по собі погана, а тому що її справа – ефективне господарювання. А НКЦУ – це дипломатія, культуртрегерство, мистецтво, ідеологія, врешті решт – інформаційна війна. Тому й керувати ним мали б МЗС. Чи Мінкульт. Чи новостворюваний Український інститут.

До кінця року ще пройдуть дуже цікаві та важливі заходи святкування 50-річчя СКУ. Найближчий – 16 вересня у Нью-Йорку. Спочатку тут відбудеться друга (після Львова) науково-практична конференція «СКУ в 50 років і далі: Північноамериканський вектор». У ній візьмуть участь головні українські дипломати з Вашингтона та Нью-Йорка. Місце проведення – Принстонський університетський клуб.

Після конференції пройде урочистий банкет «Коли це почалося» – на згадку про заснування СКВУ півсторіччя тому. І це ж також – не просто поїсти та побалакати, а важливий дипломатичний захід. Український Конгресовий Комітет Америки і так вже багато зробив для просування у верхах США рішення про надання Україні летальної зброї.

30 вересня – конференція «Південноамериканський вектор» пройде у Буенос-Айресі. Через місяць, 7 листопада – конференція в Брюсселі («СКУ в 50 років і далі: Європейський та євроатлантичний форум»). Ще через кілька днів – у Торонто – підсумкова конференція «СКУ в 50 років і далі: Дорожня карта» (10-11 листопада). Тут же й завершиться святкування – під гаслом «Формуючи майбутнє».