АРХІВ
ГРОМАДИ

№3(139)
липень - вересень
2017 року

Форум місцевого розвитку Карпатського єврорегіону

Упродовж трьох днів – з 23 до 25 червня – у Трускавці на ІІ Форумі місцевого розвитку понад 400 його учасників з України, Польщі, Угорщини, Румунії на найвищому рівні обговорювали теми регіонального розвитку Карпат, децентралізації та роботу органів місцевого самоврядування.

Центральною подією Форуму стала дискусія «Карпатська макрорегіональна стратегія: чи можемо творити нову якість співпраці в центрі Європи», участь в якій взяли голова ВР України Андрій Парубій і Маршалок Сейму Республіки Польща Марек Кухцінський, перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода, віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, заступник Міністра розвитку Республіки Польща Єжи Квєцінський.

На дискусії вперше в Україні була презентована нова макрорегіональна стратегія розвит­ку Карпат. В її реалізації, за словами голови Львівської обласної ради Олександра Ганущина, сьогодні мають бути зацікавлені всі 8 держав, через територію яких пролягають гори. Важливо, що стратегія вже має підтримку урядів, парламентів Польщі, України, органів місцевого самоврядування.

«Є розуміння, що коли разом візьмемося за справу, то зможемо вийти на спільний фінансовий інструмент для вирішення спільних проблем усього Карпатського регіону», – наголосив він.

Загалом учасники дискусії переконані: перше і нагальне питання для вирішення в Карпатах – розвиток інфраструктури.

«Насамперед нас цікавить транспортна інфраструктура та доступність регіонів», – зазначив заступник Міністра розвитку Республіки Польща Єжи Квєцінський.

Водночас Маршалок польського Сейму Марек Кухцінський особливу увагу звернув на необхідність реконструкції та відкриття нових пунктів пропуску.

«На польсько-німецькому кордоні було 43 пункти перетину. І ще у 2004 році, за кілька місяців до приєднання Польщі до ЄС, через них пройшло близько 90 мільйонів людей. На польсько-українському кордоні усього 14 пунктів пропуску, які 2016 року обслужили близько 22 мільйони людей. Тому одна із основних наших цілей – забезпечити так, щоб цих пунктів було максимально багато, а рух відбувався максимально комфортно для кожного учасника», – зазначив Марек Кухцінський.

«Наразі Карпатський регіон України має багато труднощів в інфраструктурі, економіці і під час зустрічей із головами місцевих рад ми шукаємо шляхи вирішення проблем. Утім саме напрацювання макрорегіональної стратегії дозволять Карпатам стати перспективою і шансом для його мешканців. Такі регіональні стратегії були реалізовані в Альпах, у Балтійських країнах тощо. Цей досвід маємо поширити і використати у нашому регіоні», – переконаний Андрій Парубій.

Зазначимо, що стратегія налічує чотири блоки – екологічний, історико-культурний, інфраструктурний та інноваційний. У разі схвалення цього документу Євросоюзом, кожен із блоків отримає потужне фінансування.

«Карпати сьогодні розділені багатьма кордонами, а хочеться об’єднати їх спільними проектами», – резюмував Олександр Ганущин.

Ще однією важливою темою для обговорення стала децентралізація. На думку багатьох учасників Форуму, – це чи не єдина реформа в Україні, яку можна назвати успішною. Урешті під час тематичної пленарної дискусії керівники об’єднаних громад поділилися своїми успіхами та досвідом у реалізації реформи.

«Сьогодні децентралізацію підтримують понад 60% українців. Ми на рівні обласної ради робимо багато, аби процес був успішним. Ухвалюються відповідні програми. Це дуже серйозний процес, до якого треба підходити з розумом, через ретельні обговорення», – переконаний заступник голови Львівської обласної ради Володимир Гірняк.

Загалом же під час Форуму відбулися більше 10 пленарних дискусій. Окрім того, захід став тим відкритим майданчиком, де його учасники могли за особистими зустрічами вести успішний діалог і перемовини.

Туризм став також однією із центральних тем дискусій у роботі Форуму.

Найбільший акцент учасники розмови приділили природній та історико-культурній спадщині та її впливу на туризм у Карпатському регіоні. На переконання спікерів, ці напрямки сьогодні є особливо актуальними.

На думку Представника українців у Парламенті Угорщини Ярослави Хортяні, належний розвиток туристичної галузі без державної підтримки – неможливий. Як приклад, вона розповіла про нові ініціативи, які пропонують впровадити в Угорщині, суттєво знизивши ПДВ для туристичної галузі.

«Угорські спеціалісти пропонують знизити ПДВ з 18% до 5%. За такий крок з боку держави роботодавці обіцяють підняти заробітну плату працівникам. Чим вони, відповідно, підвищать конкурентність туристичного сектору», – зазначила вона.

Також, за словами Хортяні, значну увагу варто приділити залученню грантових коштів, адже «Україна не використовує весь потенціал, який можуть давати європейські гранти».

Як зазначив інший учасник дискусії – міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, туризм недооцінюють у державі, проте це надзвичайно важлива галузь для економіки. «Минулоріч у Трускавець приїхало вдвічі більше туристів з-за кордону ніж у 2015. Ця тенденція розвивається з кожним роком. І ми розуміємо, що туризм – це важливо», – додав мер.

Значну увагу природній спадщині Карпат приділив начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека. «Ми розуміємо, що туристи їхатимуть у Карпати тоді, коли вони будуть зеленими. Тому потрібно збалансувати економічне та екологічне формування лісів і вибудувати єдину державну політику», – наголосив він.