ГРОМАДА - часопис українців Угорщини

Цьогорічні установчі збори ДОСУУ відбулися на підставі Закону про національні меншини. В ньому йдеться про те, що обрані на місцевому рівні депутати нацменшин згодом обирають склад центрального органу самоврядування даної етнічної громади. 5 лютого у нас відбулися такі вибори керівного органу ДОСУУ.
Для нас стало несподіванкою те, що представники псевдоукраїнських організацій у таких регіонах Угорщини, як Комло, Печ об’єднаються зі столичним утворенням – так званими українцями в XVI районі Будапешта. Все-таки були певні сподівання, що публічної конфронтації з нами не буде. На жаль, не всі представники від ТУКУ були обрані депутатами українських самоврядувань, проте кількісно вони зберегли перевагу над висуванцями від товариства «Київська Русь» у пропорції 13 до 8-ми.
У суботу, 5 лютого, на установчих зборах, як і слід було сподіватися, засідання почалося з провокацій делегатів тов. «Київська Русь». Проте ніхто не очікував від них демонстративної і безперервної у часі перебігу виборів неповаги до державного гімну України та всього українського, включаючи й мову. Вони чіплялися до гімну України, мови, українських вишиванок...
Знаючи наперед про упередженість «гостей» і їхню конфронтаційну налаштованість, ми намагалися голосувати за всі процедурні і навіть неформальні питання установчих зборів, щоб нас не збивали з пантелику псевдоукраїнські представники й аби це не позначилося на роботі зборів, бо їх дуже легко могли зірвати. Коли до ведучої зборів Юстини Матяш Віктор Ручко від «КР» звернувся з претензією, що його однодумці не розуміють української мови, це для нас було ще одним нонсенсом. Адже під час балотування на місцевому рівні вони підписали анкети і ще один раз при балотуванні в центральні органи національного українського самоврядування, ці особи підтверджували своїм підписом, що вони знають українську мову, культуру, наші звичаї, історію тощо. Третій же підпис стоїть під присягою депутата нацменшини.
Збори розпочалися галасом Ручко і під це його демагогічне тріскотіння проходили. Тим не менше ми закликали всіх поводитися етично, не піддаватися на провокації. Я дуже рада, що і преса угорська побачила, як поводяться справжні українці (біля представника уряду Естер Сабо сидів працівник МТІ).
Постає логічне запитання: як же бути далі нам з ситуацією, що склалася? Адже державне самоврядування українців завдяки принциповості і наполегливості наших депутатів вдалося утворити. Однак співпраці між депутатами, злагоди, готовності працювати заради спільної мети не очікується... Наша мета полягає в тому, аби домогтися того, щоб ці особи, що звуть себе українцями, здали свої депутатські мандати на користь справжніх українців. Треба чекати рік-два, будемо чекати. Якщо вони десь будуть заявляти про своє українство, ми будемо виступати проти цього і протестувати. Якщо цього не буде досить в Угорщині, нам доведеться буде виходити на Україну, на європейські структури, тому що це вже переходить межу терпіння. Ми не можемо мовчати, тому що це є антиукраїнська акція, проти якої треба боротися. Ми вважаємо, що треба прискорювати чим швидшу зміну закону про нацменшини. Якщо така модифікація відбудеться, ми навіть готові йти на перевибори.
Угорська преса досить жваво відреагувала на ці вибори – передусім це HVG, Népszava, МТІ... Щоправда, подали вони цю подію дещо своєрідно, написавши, що наше самоврядування утворилося під час бучного скандалу. Доводилося іноді нам давати роз’яснення, що це не ми галасували під час виборів ДОСУУ. В інтерв’ю телебаченню я заявила, що ми не дозволимо, щоб нас дискредитували в Угорщині. Позитив є в тому, що члени нашої частини самоврядування ще більше згуртувалися – це обурило всіх без винятку наших депутатів.