Упродовж 20-22 серпня поточного року в Києві відбувся ІХ конґрес СКУ, на якому побували і делегати від нашого Товариства та Українського самоврядування, зокрема, п. Ярослава Хортяні (Голова ТУКУ, ДОСУУ), Ержебет Ладані (Голова самоврядування українців Уйпешта) та Наталя Шайтош (Голова українського самоврядування у м. Сеґеді). У репрезентантів нашої громади залишилися добрі враження від роботи в Києві.
Світовий Конґрес Українців, як повідомила Ярослава Хортяні, має цілком нове керівництво, нові програмні цілі й енергію численних членів-учасників її втілювати. Про важливість цього форуму засвідчило й те, що його відвідали Президент України Віктор Ющенко та Прем’єр-Міністр Юлія Тимошенко. «Для українців цілого світу було справжнім святом побачити, що після всіх цих політичних непорозумінь Президент і Прем’єр разом», - сказала Голова ДОСУУ Я. Хортяні.
Очікування делегатів справдилися після того, як вони почули виступи керівників Української Держави. В цих промовах Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко назвали пріоритетними зв’язки материнської країни та діаспорними організаціями у світі. Розчарування в гостей, однак, викликала робота українських мас-медіа, які, на думку, пані Ярослави, недосконало висвітлили роботу ІХ форуму СКУ та важливі моменти зустрічей закордонних українців у Києві, надавши їм такого собі формально-протокольного змісту. Упродовж наступних 5 років каденції керівництво СКУ планує значно посилити контакти з українськими ЗМІ за допомогою Кабінету Міністрів України, наголосила Я.Хортяні, виділивши цей момент як окреме взаємозобов’язуюче завдання для її колег з СКУ та українських урядовців. Ставити питання в такому ракурсі Ярославі Хортяні дозволяє її новий статус Першого заступника Президента СКУ.
Під час форуму українських діаспорних громад в Києві відбулися нагородження пам’ятними медалями СКУ. Медалями Святого Володимира, зокрема, відзначені активні діячі ТУКУ та ДОСУУ п. Наталя Драгоманова (Будапешт), Юрій Кравченко (Комаром) та п. Ярослава Хортяні.
Жвавими були засідання різноманітних комісій форуму, де виголошувалися доповіді, надходили цікаві пропозиції і на їхній основі приймалися численні резолюції, рекомендовані до виконання. Кожна країна-учасниця намагається по-своєму вирішувати актуальні проблеми української громади. Деякі новостворені організації наших краян за кордоном потребують уваги з боку сильніших побратимських утворень як організаційно-методичної так і посильних матеріальних зусиль. Про це делегати говорили часто і багато, звичайно ж не для того, щоб поскаржитися чи поплакатись одне одному у своїх нещастях. До речі, цього разу СКУ поповнився новими членами і разом з країнами-засновницями налічує 36 постійних учасників-громад.

У перші ж години роботи форуму мова зайшла про належне відзначення 75-х роковин українського голодомору в материнській державі та у світі. Новообраний Генеральний Секретар СКУ Роман Стефанів з Австралії звітувався про перебіг громацько-культурницької акції-естафети «Невгасима свічка» ( в Угорщині вона відбудеться вже у вересні). Організатори – українці Австралії – вважають її дуже вдалою, адже акція проходитиме почергово у 30 країнах світу й інформуватиме громадськість цих держав про те, яка трагедія сталася в Україні упродовж 1932-33 років унаслідок організації штучного голоду сталінсько-більшовицьким режимом.
Похід учасників ІХ конґресу СКУ у Києві на Михайлівську площу, де вони поклали вінки до монумента жертвам страшного голодного помору полишив у гостей двозначні враження. Говорить Я.Хортяні: «Шкода, що ми виглядали одинокими там. До нас не приєдналися ні урядові, ні місцеві офіційні організації. Я не знаю справжніх причин цього, але переконана, що на наступну ювілейну дату треба буде проводити акцію ще більш масштабну, ніж досі, щоб донести до наших краян правду про ці жахливі події і щоб ми, закордонні українці, не виглядали мешканцями позаземної цивілізації. Було дуже сумно і прикро спостерігати таке ставлення багатьох людей до своєї власної історії».
У ході обговорень та дискусій на форумі п. Ярослава Хортяні озвучила коротенький звіт про діяльність ТУКУ та ДОСУУ. Вона торкнулася громадсько-культурницького аспекту роботи активістів та депутатів самоврядувань, розповіла про те, якими правами користуються українці в рамках культурної автономії національних меншин Угорщини. Серед іншого Голова ТУКУ і ДОСУУ стисло зупинилася на інформаційно-видавничій діяльності громади, осібно висвітливши події щодо голодомору. Присутні також послухали перелік заходів, які здійснюються громадою в галузі освіти рідною мовою. Ярослава Хортяні подякувала СКУ за велику підтримку в боротьбі нашого Товариства за встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку в Будапешті.
Світовий Конґрес Українців після переобрання керівницва набагато ширше представлений українськими громадами з Європи. СКУ нині очолюють нові люди і не в останню чергу належно представлені також угорці українці, адже Ярославу Хортяні обрали Першим Заступником Президента СКУ, з чим її щиро вітають колеги і побратими в ТУКУ та ДОСУУ. Як чинна Голова Президії Еуропейського Конґресу Українців пані ярослава вважає, що у майбутньому розпочнеться ще більш плідний етап співпраці між СКУ та ЕКУ, які аж ніяк не є конкурентами, а доповнють і допомагають один одному. Не виключено, що чергове наступні річні збори СКУ відбудеться наступного року в Будапешті, позаяк у діаспорі добре поінформовані про поточну роботу і певні досягнення української громади в Угорщині.

Велике враження на учасників форуму справило святкування 17-ї річниці незалежності України, реакція пересічних громадян України, які пишаються своєю державою. За словами Я.Хортяні, головна площа Києва – майдан Незалежності був переповнений молодими людьми, скрізь лунала українська бесіда, як на офіційних заходах, так і на концертах і на прийняттях. Багато гостей приїхали до Києва вперше і спостерігали за дійством наживо, буквально зі своїх балконів у репрезентативному готелі «Україна». Найбільшш емоційно коментували побачене учасники форуму з Сербії, які вважають, що так широко на такому високому почуттєвому піднесенні свята відбуваються лише в Україні. Водночас інші делегати у свою чергу переконалися, що все-таки сюди варто було їхати, українці роблять добрі справи у себе вдома, життя в людей поступово налагоджується.

Кор. «Громади»: - Що найбільше нині турбує українську діаспору?

Ярослава Хортяні: - На засіданні з питань прав людини і релігії учасники однозначно засудили політичне русинство, яке посилює чвари в українських громадах, заважає їхньому розвитку і яке підтримують в тій чи іншій країні. СКУ заявило про те, що не допустить, аби політичні авантюристи розбивали сильні і потужні українські громад. Ця позиція була доведена і до відома Українського уряду. Інший малоприємний момент, котрий стосується загалом української діаспори, полягає в тому, що українські ЗМІ проявляють украй слабкий інтерес до закордонного українства. Існує ідея відкриття окремого телевізійного каналу в Україні, який би усунув цей інформаційний вакуум або укладати окремі угоди з комерційними супутниковими каналами. Але справа гальмується відсутністю належних коштів,бо ж телебачення у всьому світі вельми дорога структура. Це засоби впливу на свідомість людей, це, по суті, ще одна влада.

Кор.: - Як оцінюють у діаспорі останні події на Кавказі і ставлення керівництва України до них?

Я.Х.: - Треба сказати, що коли Віктор Ющенко розповів про принципові кроки України в цьому напрямку, то глядачі в залі звелися зі своїх місць й оплесками вітали Президента України за його однозначну позицію. Він не приховував своїх почуттів і дав зрозуміти, що саме він є тією людиною, котра відповідає за безпеку країни. Ми знаємо, чим може обернутися для українців непослідовність кроків політичного керівництва в таких питаннях. Наша позиція однозначна – військова інтервенція Росії в Грузії має бути зупинена!

Кор.: - Чи є якісь молодіжні відгалудження в СКУ?

Я.Х.: - Дуже слушне запитання. Хтось на форумі запитав присутніх, мовляв, а де ж молодь у залі? Дуже мало було молодих людей, Середній вік делегатів становив 45 років. А це вельми прикро для нас. Я так інформована, що молодь на форумі все-таки була, але вона ще не є, так би мовити, в активному громадському житті діаспори. Її треба поступово залучати до такої діяльності, і якщо, наприклад, наступного разу на конґрес від якоїсь країни поїде п’ятеро делегатів, що принаймні двоє з них мають бути віком до 30 років. Ніхто з нас не знімає відповідальності за виховання належної політичної зміни, особливо це є актуальним для західних діаспор.

Наш кор.