Слава Ісусу шановній українській громаді в Угорщини!

Пишу вам із далекою за відстанню, але маю велику надію близькою до серця України. Мене звати Віталій, маю 17 років, живу в промоскальському селі біля Чернігова, з раннього віку захоплююсь минувшиною нашої держави, завжди був небайдужим до долі нашої країни, народу . Зараз вступив на історичний ф-к Київського Національного університету ім .Т.Г. Шевченка, по мірі можливості займаюсь
Справою духовного та національного відродження, звичайно при цьому зустрічається опір
Людей і це є глобальною проблемою мого регіону, що виливається в загальнонаціональну хворобу. Моє серце неймовірно зігріває та щира молитва на українській мові,  солов'їна рідна пісня , яка ллється із-за кордону. Дивлюсь фотографії із заходів присвячених Голодомору, бачу дітей із транспарантами у вишиваних сорочках і розумієш по при всі лиха, нас не знищили і не знищать, Україна - відбудеться! За це вам низький уклін! Буду рад також спілкуванню,співпраці з усіма кому найсуттєвішим в житті є Бог та Україна.