№3(113)
травень - червень
2011 року

РЕЦЕПТИ УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ


Філарет Колеса


Леся Українка


Василь Щурат


Іван Франко

Серпень

1.08.1913 р. (98 років тому) померла Лариса Петрівна Косач-Квітка – Леся Українка. Останні 10 днів свого життя вона провела в містечку Сурамі (Грузія). Перший пам'ятник Лесі Українці звели саме в цьому місті. Автором була грузинський скульптор Тамара Абакалія. Поховали Лесю Українку в Києві на Старому Байковому кладовищі біля батька Петра Косача та старшого брата Михайла Косача. А 1930 року біля них поховали матір Лариси та Михайла Косачів відому дитячу письменницю Олену Пчілку – Ольгу Петрівну Косач-Драгоманову.
1.081881 р. (130 років тому) нар. історик укр. літератури й етнограф Володимир Данилів. Помер 24 квітня 1970 року.
3.08.1866 р. (145 літ тому) нар. Олександр Дедіулін, мікробіолог, фундатор ветеринарної служби в Україні. Помер 16 жовтня 1924 р.
5.08.1886 р. (125 років тому) вийшла перша українська газета у США «Америка». Випускали її до 1890 року.
9.08.1866 р. (145 років тому) нар. укр. фольклорист Богдан Заклинський. Помер 12 квітня 1946 р.
10.08.1896 р. (115 років тому) нар. Михайло Васильович Доленго (справжнє прізвище Клоков) укр. поет, літературний критик, ботанік. Йому належать наукові праці, присвячені питанням фольклористики і географії вищих рослин. Збірки віршів «Цілюще зілля» (1945), «Сім кольорів надії» (1980). Помер М.В.Доленго 1982 р.
12.08.1806 р. (205 років тому) нар. Олександр Юхимович Луценко – укр. археолог, нумізмат, директор Керченського музею старовини, учасник ІІІ археологічного з'їзду 1874 року в Києві. Народився Олександр в сім'ї археолога, був інженером шляхів сполучення. Захопився старовиною. Мав невелику колекцію старогрецьких монет. Луценко постійно проводив археологічні розкопки біля Керчі й на Таманському півострові. Луценкові історична наука зобов'язана й дослідженням «Лугової могили», що спричинились до відкриття зразків скіфської старовини, які становлять одну з найкращих колекцій Ермітажу. Помер О.Луценко 9 лютого 1884 року.
14.08.988 р. (1023 літо тому) відбулося Хрещення великим князем київським Володимиром населення Києва.
14.08.1581 р. (430 років тому) завершили друкування «Острозької біблії».
16.08.1811 р. (200 років тому) нар. укр. колекціонер християнських старожитностей Петро Севастьянов. Помер 22 січня 1867 р.
20.08.1896 р. (115 років тому) було освячено кафедральний Собор Св. Володимира у Києві.
24 серпня – День незалежності України. 1991 року Верховна Рада України ухвалила Акт проголошення незалежності України. Цей день є державним святом і особливою датою в житті нашої Батьківщини.
24.08.1871 р. (140 років тому) нар. укр. літературознавець, фольклорист, поет Василь Щурат. Його рідна сторона – село Вислобоки на Львівщині. Навчався у школі домініканців, пізніше вступив до української академічної гімназії у Львові. Щурат писав, що «справжній переворот у моїх літературних, національних і політичних поглядах наступив у 1887 році, коли я познайомився з доктором Іваном Франком». До цього часу В.Щурат уже прочитав твори Каменяра – такі, як «Захар Беркут», «Галицькі образки» та публікації в журналах «Громадський друг», «Дзвін, «Молот» та «Світ». Перші літературні проби Василя Щурата припадають на 2-ий клас гімназії. І.Франко порадив Щуратові зайнятися перекладами творів Гейне, Блобера. Щурат захопився цієї працею. Потім почав збирати народні пісні, у 1892 році в журналі «Зоря» друкує свої вірші. Про Шевченка Щурат написав майже 20 досліджень, які і сьогодні не втратили наукової цінності. Щурат підтримував тісні стосунки з українським митрополитом Андреєм Шептицьким.
27.08.1856 р. (155 років тому) нар. відомий укр. письменник і громадський діяч Іван Якович Франко. Помер 28 травня 1916 р. Надзвичайно широка палітра оригінальних творів І.Франка: поезії, проза, критика, праці з історії літературознавства. Автор збірок «Товаришам з тюрми», «Вічний революціонер», «Каменярі», «Земля моя», «Тюремні сонети», «Зів'яле листя», «Мій ізмарагд», «Із днів журби». Зробив численні розвідки з мовознавства, фольклору та етнографії. Залишив велику спадщину філософсько-соціальних та економічних праць. Зі львівським товариством «Просвіта» Франко співпрацював з 1880-х років. Окремими збірками «Просвіта» видала праці І.Франка: «Розмови в Добровольській читальні», «Розмови про гроші і скарби», «Гава», «Образок з життя підкарпатського народу». І.Франко був дійсним та почесним членом Наукового Товариства ім.Шевченка (НТШ). В 1913 році разом з НТШ «Просвіта» урочисто відзначили 40-літній ювілей письменницької праці Івана Франка. Франківські свята «Просвіта» також влаштовувала в Києві та по філіях Товариства.