АРХІВ
ГРОМАДИ

№3(113)
травень - червень
2011 року

У сеймі Литви пройшла міжнародна конференція про Євгена Коновальця

Євген Коновалець мав литовський паспорт, уряд незалежної Литви фінансував часописи українських націоналістів, а литовські посли в різних державах сприяли українській визвольній справі. Ці та інші аспекти українсько-литовської співпраці у боротьбі за свободу обговорювали історики на міжнародній конференції в Сеймі Литви.
17 червня у конференційній залі Сейму Литовської Республіки відбулась Міжнародна конференція на тему: «Євген Коновалець – громадянин Литви, патріот України. 120 років від дня народження», організована Центром досліджень визвольного руху та Українськими громадськими організаціями Литви. Про це ЗІКу повідомили у прес-центрі Центру досліджень визвольного руху.
У вступному слові депутат Сейму Казімерас Уока наголосив на важливості дослідження спільного історичного минулого Литви і України, як у міжвоєнний період, так і в час радянської окупації литовського та українського народів.
«Проведення конференції на такому високому рівні можливе завдяки пам’яті про українсько-литовську співпрацю, яка розпочалась ще з часів Української Народної Республіки, розвинулась у міжвоєнний період, і продовжилась історією спільної боротьби вояків УПА та Литовського визвольного руху з радянський тоталітарним режимом», – наголосила представник Центру досліджень визвольного руху Марта Гавришко.
З вітальними словами до учасників конференції звернулись представники Європейського конгресу українців та Конгресу українців Естонії, голова Об’єднання прибалтійських українців, а також представники місцевих громадських організацій і духовенства.
Василь Стефанів, в.о. Директора Центру досліджень визвольного руху зазначив: «Євген Коновалець мав литовський паспорт, уряд незалежної Литви фінансував часописи українських націоналістів, а литовські посли в різних державах сприяли українській визвольній справі. Такі факти співпраці цікаві не лише історикам – вони створюють міцний ґрунт для приязних взаємин наших країн сьогодні».
Учасники міжнародної конференції заслухали ряд доповідей науковців з Литви і України. Зокрема, Айстє Бертулітє-Жікявічієнє, дипломантка Історичних магістерських студій Вільнюського Університету висвітлила контакти Є. Коновальця з представниками литовської влади. Вона зазначила, що першим прикладом успішної співпраці Литви і УВО можна вважати 1926 р. Саме тоді Є. Коновалець, отримавши дані від розвідки, попередив литовський уряд про намір Польщі здійснити напад на Литву. План Польщі було зірвано, ще й завдяки вчасному попередженню Німеччини та Англії.
Алдона Васіляускієнє, доктор історичних наук, президент Асоціації литовсько-українських істориків, зосередила свою увагу на одній з найважливіших сторінок українсько-литовських взаємин у 1920–1930-х рр. в рамках Литовсько-українського товариства.
Наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху, к.і.н. Марта Гавришко підготувала для литовської аудиторії презентацію документальних матеріалів про Є. Коновальця. Також виступила з доповіддю про його діяльність на чолі УВО та ОУН, в якій акцентувала дипломатичні заходи полковника з метою пропаганди української визвольної справи на міжнародній арені.
Виконувач ообов’язків директора Центру досліджень визвольного руху Василь Стефанів представив маловідомі матеріали УВО-ОУН та Є. Коновальця з фонду Національного архіву Праги.
Учасниками конференції ініційовано встановлення меморіальної таблички Є. Коновальцю у Каунасі.
З матеріалами конференції можна буде ознайомитись у збірнику, який буде опублікований Центром досліджень визвольного руху та Центром геноциду та резистансу Литви двома мовами.
Центр досліджень визвольного руху, який вже понад 5 років співпрацює з Центром геноциду та резистансу Литви, тепер налагодив співпрацю з Інститутом історії Литви і планує розширити тематику спільних науково-історичних досліджень.