Володимир Литвин прийшов на зустріч з представниками громадських організацій українців Угорщини після покладання квітів до пам’ятного знаку жертвам голодомору в Україні. Цей обеліск з білого мармуру у вигляді запаленої свічі у центрі Будапешта, де перетинаються популярні туристичні маршрути, відкрив 29 квітня 2009 року колишній президент України Віктор Ющенко, про що у свій час повідомляв своїх читачів часопис «Громада».

Голова ДОСУУ й ТУКУ п. Я.Хортяні, вітаючи високого гостя, який вперше зустрічається з представниками української громади в Угорщині, презентувала йому видання і компактні диски з піснями, фотографії, полотно художника Петра Пуги та невеличкі сувеніри про діяльність угорських українців. Володимир Литвин подякував за подарунки і висловив слова подяки краянам за те, що вони зберігають національні традиції і плекають українську культуру. Голова верховної Ради України зазначив, що перебуваючи 23 листопада в угорському парламенті і на зустрічі з Президентом Угорщини Палом Шміттом, Володимир Литвин чув від високоповажних достойників Угорської Республіки лише добрі слова про українську громаду.

Торкаючись політико-економічних реалій українського сьогодення та національної історії В.Литвин заявив, що він вважає Голодомор 1932-33 років геноцидом, але проти такого поняття, як «етноцид» і спроб оперувати ним на догоду різним політичним силам і напрямкам. Спікер Парламенту України закликав дискутантів говорити не про поразки нації та її історичні невдачі, а радше зосередитися на здобутках і тому, що об’єднує і стабілізує країну.

Говорив Володимир Литвин також і про великі суспільні тертя у питання мови, релігії та національностей. На його думку, тут треба ухвалювати «хірургічно виважені й точні рішення». Голова ВР України повідомив, що нині на розгляд парламенту винесено сім проектів щодо мовної політики, які неоднозначно сприймаються у суспільстві. Тому В.Литвин спрямував їх на фахову експертизу до Національної академії наук, Академії права, Академії педагогічних наук та провідних ВИШі, які можуть дати відповідний науковий висновок. Такі висновки з цих інституцій надійшли. Законопроекти визнані нікчемними, а парламентарям пропонують у роботі над новими документами виходити із засад здорового глузду, міжнародного права і життєвих реалій, сказав Володимир Литвин. Він продовжив: «Коли ставлять до мене питання, мовляв, що буде у нас у мовній сфері і що потрібно робити, то я вважаю, що на цьому етапі нічого не потрібно робити. Не приймати рішення, а забезпечити консенсус. Я думаю, що пора перейти від стану занепокоєння і викрикування прокльонів і різких оцінок до розуміння того, що як і в будь-яку сферу, так і в мовну, треба вкладати кошти, зробивши так, щоб мова, якщо хочете, була модною серед молоді і престижною... Взагалі, мова це – джерело, Воно собі дорогу проб’є. Не треба тільки загачувати це джерело непродуманими діями».

Ярослава Хортяні подякувала Голові ВР України за те, що на зустрічі з керівниками Угорщини він підняв питання про невихід в ефір передачі нацменшин «Рондо», у рамках якої транслюються й україномовні сюжети, питання здачі іспитів на знання української мови  середнього й вищого ступеня (ці екзамени були, але потім їх скасували) і про стурбованість української сторони ситуацією з виборами депутатів у місцеві органи національного самоврядування області Боршод-Абауй-Земплен. Я.Хортяні пояснила, що в цьому регіоні є 6 сіл, де українцями під час останнього перепису населення в Угорщині ніхто не записувався, а відповідні українські самоврядування створені, які проводять заходи, де виступають проти незалежності України.

Голова ДОСУУ попросила Володимира Литвина з’ясувати, чому у Харкові зняли меморіальну дошку з тюрми, де сидів кардинал УГКЦ Йосип Сліпий. Плиту встановив Світовий Конгрес українців. Ярослава Хортяні наголосила, що закордонне українство проти введення двомовності в Україні: «Якщо це станеться, то це – я Вам наперед скажу – буде опір з боку українських громад усього світу. Не може бути в Україні двомовності. Вона і так вже є неофіційно, а якщо їй надати статус легальної, то ми загубимо українську мову безповоротно. Це – болюче питання, але ми будемо боротися за нашу рідну мову до кінця!»

Голова президії ЕКУ й перший заступник президента СКУ Я. Хортяні звернулася до В.Литвина прояснити ситуацію з освітніми грантами уряду України для потреб українських Громад у Польщі, Хорватії, Сербії, Греції.

Ці безкоштовні державні субсидії взявся виплачувати ще минулий кабмін України на чолі з Юлією Тимошенко. Однак нині склалося так, сказав В.Литвин, що український уряд через кризу не має на це грошей. Це віртуальні кошти. На його думку, хоча Україна і небагата держава, але все-таки не настільки, аби відмовилася допомогти окремим незаможним громадам української діаспори, оскільки таке ставлення дуже дискредитує Україну.

На зустрічі з Володимиром Литвином 23 листопада в Українському Домі стурбованість щодо розмов про можливе написання спільно з російськими науковцями підручника історії України, де будуть замовчані такі трагічні події ХХ століття, як голодомор і боротьба Української Повстанської Армії, висловила голова центрального органу самоврядування українців Угорщини (ДОСУУ) і перший заступник президента СКУ Ярослава Хортяні. Водночас, на її думку, інші держави, такі як Росія, можуть заперечувати геноцид українського народу чи визвольну роль УПА, але не мають права втручатися в процес написання підручника національної історії іншої країни.

Володимир Литвин вважає, що за наявності багатого архівного матеріалу та великого колективу істориків зараз є можливість написати багатотомну історію українського народу без політизування і мілітарного ухилу. Голова Верховної Ради України також зауважив: «Ви знаєте, нам не вистачає того, що називається історична порода. Ми весь час святкуємо поразки і не говоримо про велич нації. І це щодо питання про підручник. Я вважаю, повинно бути те, що я називаю підручникова історія. Книжка не повинна втягувати дитину у з’ясування стосунків сторін. Підручник повинен давати певну суму знань і водночас виховувати патріотизм, те що у нас призабуто, без чого не можна бути громадянином. І, звісно, що він не повинен розпалювати в учнів ворожнечу. У цьому плані, я думаю, нам потрібно проводити консультації з Польщею, Угорщиною, з Росією у тому числі, аби не було того, що викликає ненависть...»

Володимир Литвин проти того, аби в цьому плані домінувала чиясь наукова чи світоглядна концепція автора чи групи укладачів підручника. Він визнав наявність у наш час такої проблеми в Україні і закликав вчених-істориків позбутися упередження і «говорити аргументами, фактами, доказами». Тоді, на його думку, немає політики.
Володимир Литвин закликав рухатися в цьому напрямку й далі, запропонувавши видати спільний енциклопедичний довідник з історії, де будуть представлені наукові погляди російських та українських дослідників з набором цифр і фактів про важливі події і постаті. Разом з тим він заявив: «Давайте зробимо цей крок, а далі життя покаже. Така моя позиція. Поки що вона не почута... А узгоджувати з кимось історію, ви самі прекрасно розумієте, це узгоджувати питання: бути державі чи не бути».

Коментуючи на прохання «Громади» відповідь Голови Верховної ради України, Ярослава Хортяні сказала: «Ми, українці за кордоном, хвилюємося, адже нарешті за 19 років незалежності України була можливість написати українську історію. Звичайно, її до кінця не написали. Але ми мусимо показати приховану правду, щоб люди бачили, хто ми є. Його ( Володимира Литвина, - Авт.) відповідь нас задовольнила, тому що треба дивитися, які є спільні проблеми у тої чи іншої сусідньої країни у висвітленні історії. Для нас головне було почути, що спільного підручника російсько-українського написано не буде».