5-6 листопада в Києві проходила ХІІІ щорічна Фулбрайтівська конференція на тему: «Образ України в світі: реальний та бажаний». Цей захід влаштовують з 1997 року, де збираються фулбрайтівські стипендіати, зазвичай молоді науковці, що здобували післядипломну освіту в США упродовж 2-3 років. Метою такого навчання є не тільки здобуття додаткових фахових знань, а й можливість ознайомитися з принципами демократії в дії.
З Угорщини на цю конференцію запросили п. Ярославу Хортяні, керівника громади українців, голову ЕКУ і першого заступника СКУ. Передусім організаторів конференції зацікавила попередня промова Я.Хортяні у Львові на Міжнародній конференції МІОК.
До Києва 5-6 листопада приїхали представники майже всіх провідних українських університетів зі столиці й регіонів, а також університет ім. Еразмуса з міста Роттердама (Нідерланди). Я.Хортяні мала доповідь на одному з пленарних засідань конференції під назвою : «Роль Української діаспори у формуванні позитивного іміджу України за кордоном».
Інтерес до конференції виявили і, відповідно, виступили з доповідями іноземні промовці посол США в Україні Джон Теффт, представник американо-української ділової ради Морґан Вільямс, голландський науковець-економіст Пітер Ван дер Гук. А от від чинного уряду України, зокрема, міністерства закордонних справ, яке мав представляти пан Олександр Горін, так ніхто і не прийшов...
6 листопада відбулося засідання різноманітних секцій. На них висвітлювався дуже широкий спектр економічного, політичного, освітнього, культурного і суспільного життя України. Причому, як зауважила Я.Хортяні, робилося це дуже ґрунтовно, аргументовано, у світлі сучасних наукових тенденцій, талановито й цікаво. Направду бракувало лише часу, щоб бути присутньою на всіх виступах учасників – доповідачів, диспутантів і модераторів...
Ярослава Хортяні поділилася своїми враженнями від почутого на конференції: «На жаль, я побувала лише на деяких секційних засіданнях і хочу сказати: мені дуже прикро, що в Україні це не транслювалося по телебаченню, щоби люди бачили і знали, як нині мислить українська наукова еліта. Адже тут були професори майже всіх українських університетів. Шкода, що на конференції не був представник уряду Олександр Горін, який мав читати лекцію про головні пріоритети зовнішньої політики України. Він навіть не повідомив організаторів, чому не прийшов. Тобто українська влада як така була відсутня. Це не в останню чергу свідчить про те, що вона не цікавиться цими речами. І це дуже сумно, адже посол Америки прийшов на конференцію, а від уряду нема нікого. А головна тема конференції – образ України в світі...».
Доповідь Я.Хортяні викликала інтерес багатьох українських науковців, які цікавилися життям і діяльністю української громади в Угорщині. Виявилося, що вони дуже мало знають про українську діаспору, зазначила Я.Хортяні, адже в Україні ці питання практично не висвітлюються.
Але це ще півбіди. Я.Хортяні навела ще одне спостереження: «Я була і на засідання економічної секції. Для мене було дивно, що глибокі і цікаві економічні праці не мають попиту у держави. Тішить те, що на одній з ухвалених резолюцій цієї конференції учасники закликають чинний уряд прислухатися до порад вітчизняних науковців. Для мене особисто було приємно спостерігати за тим, що українська наука не вегетує, щоб просто вижити, а активно розвивається, не стоїть на місці, продукує відкриття за відкриттям. Тільки ці дослідження не популяризуються, державні інституції ними не займаються».
Одним з таких мистецьких відкриттів був, зокрема, виступ ансамблю «Сарматика», який виконував музичні українські твори і пісні XVІ-XVIІ століть. Я.Хортяні: «Я була дуже приємно здивована їхнім концертом. Їхні пісні є найкращим доказом, що вже пів тисячоліття тому Україна була європейською державою».
Наш кор.