АРХІВ
ГРОМАДИ

№6(110)
листопад - грудень
2010 року

Промова голови Державного самоврядування українців Угорщини Ярослави Хортяні

«Насамперед дозвольте від щирого серця сказати слова подяки нашим угорським друзям: Матяшу Шандору – голові  Фонду «Глорія Віктіс» та пану Фабіану Палу, які в знак солідарності до страшної трагедії українського народу, своїм благородним вчинком надали місце для пам’ятного знаку Голодомору, пану колишньому послу України в Угорщині Дмитро Ткачу, який сміливо та з глибоким натхненням підтримав це починання, а також скульптору пану Кіш Ференцу.
Від сьогодні в нас є куди прийти та схилити голови перед пам’ятним знаком мільйонам українських жертв. Ми про них знаємо, їх пам’ятаємо та ніколи не забудемо. Ми, ті хто хоче, щоб пам’ять ніколи не затерлась, будемо говорити про це та передавати іншим.
Українським жертвам радянсько-комуністичного режиму померти треба було тальки через те, що вони були українцями. Закатовані голодом помирали лише через любов до своєї Вітчизни, рідної землі та відстоювання цього.
Сталінський уряд влаштував геноцид проти українського народу, тому що український народ посмів зберегти українську ідентичність у власній Батьківщині.
Правду про цю трагедію на тривалий час закрили на замок, приховали від світової громадськості, щоб ніхто не знав, яка це була жорстока і підступна система.
В 1932-33 рр. радянський комуністичний режим кричав на весь світ, яке щасливе життя в Радянському Союзі. І це наважувалися робити в той час, коли кожного дня 17 тисяч чоловік гинули страшною голодною смертю в Україні!
Але врешті правда перемогла! Про трагедію відомо вже цілому світу, який дає їй справедливу оцінку.
Угорський парламент 23 листопада 2004-ого року  одноголосно прийняв Резолюція, в якій Великий голод 1932-33 рр. в Україні визнає штучним геноцидом проти українського народу.
Ваш знак солідарності до нашої нації залишиться в наших серцях, ми завжди будемо пам’ятати те, що сусідній Україні угорський народ і зараз з нами переживає біль в момент вшанування.
Я схиляю голову перед тими країнами, які Голодомор визнали злочином, і заявили, що це був геноцид проти українського народу.
Пам’ятаючи про жертви Сталінсько-комуністичний режиму, і від імені тих, що вижили, скажемо разом, що такий страшний умисний злочин не повинен ніколи повторитися.
Нехай від тепер меморіальний комплекс «Gloria Viktis» буде містом вічної пам­­­­’яті та паломництва українців всіх співчуваючих.»