ГРОМАДА - часопис українців Угорщини

15 січня в румунське місто Сиґет-Мармароський (Сіґету-Мармацієй) завітала українська коляда. Близько 800 колядників з України та Румунії з’їхались на щорічний 24-й Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів. Цьогорічна січнева погода в Румунії подарувала гостям заходу справжнє зимове видовище.

Святкування розпочалось у неділю ранковою Святою Літургією священика Маріуса Лаврюка в Українській православній церкві. По закінченні Слова Божого прозвучали прекрасні церковні колядки. Після церковних церемоній парад колядників, одягнутих в народні костюми, пройшов центром міста до Школи музики й мистецтв імені Джордже Енеску.
Поки гості та учасники фестивалю займали місця в залі, Голова Союзу українців Румунії Микола Петрецький розповідав: «Цей фестиваль є однією із найголовніших подій, яку організує СУР не тільки тому, що у ньому беруть участь понад 800 учасників, а ще й тому, що мета фестивалю полягає в збереженні та передачі прекрасних зимових традицій та обрядів українців Румунії з покоління в покоління. Цього року майже половину учасників становить молодь, наймолодшому з них лише чотири роки. Отже, можна констатувати, що молоде покоління перебирає наші традиції, нашу культуру, нашу мову. Сподіваємося, що нам вдасться продовжити і надалі цю традицію».
Відкрити фестиваль на сцену було запрошено поважних гостей: мера міста Сиґет Горія Скублі, який подякував за таку високу місію й пообіцяв на святкування Шевченківських днів зачитати один з віршів Кобзаря українською мовою; голову Української всесвітньої координаційної Ради Михайла Ратушного, разом з яким на свято приїхали його троє дітей і першими заспівали колядки зі сцени; голову секретаріату Товариства зв’язків з українцями «Україна – Світ» Аллу Кендзеру; Голову Європейського конгресу Українців, першого заступника президента Світового конгресу українців, представника українців у Парламенті Угорщини Ярославу Хортяні.

поважні гості: МИКОЛА ПЕТРЕЦЬКИЙ, ГОРІЯ СКУБЛІ, ЯРОСЛАВА ХОРТЯНІ, МИХАЙЛО РАТУШНИЙ, МИРОСЛАВ ПЕТРЕЦЬКИЙ

У своєму вітальному слові пані Ярослава висловила шану й подяку всім учасникам за те, що вони не розгубили самобутню українську культуру, якої, можливо, вже нема й у самій Україні. «Ви зберегли себе серед румунського народу, поважаєте культуру нації, але й знаєте, звідки росте ваше коріння. І кращої дяки не потрібно, ніж та, коли мер міста Сиґет читає вам вірші Шевченка українською мовою».
Відтак на сцені з колядками та щедрівками виступили колективи з Тіміського, Ботошанського, Сучавського, Тульчанського, Караш-Северінського, Сату-Марського, Клузького та Марамуреського повітів Румунії, колядники з Києва, Івано-Франківська та Верховини. Кожен колектив представив не лише властиву їхньому регіону манеру виконання вертепу, але й самобутні народні костюми. Переповнений зал сиґетської філармонії бурхливими оплесками зустрічав і проводжав, а часом і підспівував черговому учаснику фестивалю.
Буковину цього року представив гурт «Негостинські голоси». Це чисельний гурт (майже 40 осіб), до складу якого входять, окрім «негостинців», кілька виконавців із сусіднього села Бальківців та з міста Серет. Керівником колективу є вчитель музики Микола Крамар, уродженець Мараморощини, але всі вже давно вважають його буковинцем. Гурт «Негостинські голоси» виступив із автентичною колядкою «Ой шуми, зелений луже», яка виконується напередодні Водохреща. Пов’язана вона із стародавнім звичаєм, що називається «трубка». Збираються вісім-десять хлопців, наймають «трубаря», котрого кожен хлопець веде до своєї дівчини колядувати. Дівчина готує смачний калач і коли парубки виконали колядку, виходить з цим калачем до колядників разом з батьками і дякує за коляду. Ламає цей калач навпіл: одну половину дає своєму нареченому, а іншу забирає назад до хати. На той випадок, якщо інший гурт прийде колядувати, то дівчина виносить залишену половину калача і цим показує, що її наречений вже був колядувати і тому інший хлопець не може мати до неї залицянь. Цей звичай зберігся і досі у Негостині.
З Караш-Северніського повіту у Сиґеті виступив змішаний хор «Голос українців», який виконав наступні колядки: «Добрі християни, двері відкривайте!», «Приймайте святий вечір», «Ой у саду, саду, саду-винограду» та «Росте деревце». Останню колядують ще від заснування села Копечеле на початку XX століття.

Кожен колектив представив не лише виконання вертепу, але й самобутні народні костюми

Велике значення фестивалю полягає в тому, що у ньому беруть участь особи різного віку й поколінь. Це сприяє збереженню, розвитку та передачі з покоління в покоління звичаїв та обрядів.
Висловлюємо велику вдячність організаторам Міжнародного фестивалю колядок та зимових обрядів українців Румунії – Марамуреській повітовій організації СУР на чолі з головою Мирославом Петрецьким. Маємо велике сподівання, що наступний – 25-й фестиваль пройде ще більш масштабно та весело й збере ще більшу кількість учасників та гуртів не лише з Румунії та України, але й з інших країн, в яких компактно проживає українська нацменшина.

Власний кореспондент