Він воскрес: Його немає серед мертвих!

«Увійшовши до гробу, побачили юнака (ангела), що сидів праворуч, одягнений у білу одежу, і злякалися. Він до них промовив: не бійтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого. Він воскрес, Його немає тут!» (Марко 16,3 – 16,16)

Найраніше ісповідування подає нам звідомлення про те, що Ісус воскрес із мертвих третього дня по розп’яттю. Жінки-мироносиці були першими, яким Божий посланець словом пояснення проголошує Великодню вістку. Марія Магдалина рано-вранці спішить до гробниці. Ісус являється їй і розмовляє з нею. Незвичайне здивування і водночас радість і страх огортають її. Вона чимдуж біжить до апостолів, сповіщаючи їм Воскресіння Господнє.

«Прийміть Духа Святого»

На Великдень увечері учні зібралися разом у кімнаті при зачинених дверях зі страху перед всюдисущими людьми тодішньої духовної влади Юдеї. Аж ось воскреслий їхній учитель являється між ними. Він вітається з присутніми: «Мир вам! Як мене послав Отець, так Я посилаю вас». Сказавши це, дихнув на них, мовивши при цьому: «Прийміть Духа Святого... Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж задержите – задержиться...» (Івана 20, 13 - 20,23)
Отож Ісус ділить з апостолами своє життя. Він дарує їм Духа Святого, а з Ним – і повновладдя відпускати гріхи, тобто встановлює Тайну Покаяння (Сповідь). Перша сповідь відбулася на хресті, коли розбійник просив про прощення гріхів у Розпєятого ісуса. Ісус відпускає йому гріхи, обіцяє, що розбійник ще того дня буде з Ісусом в раю...
Яке свято є найрадіснішим у хоистиям? І ми відповідаємо: це Великдень, День христового воскресіння.

«Небеса достойно нехай веселяться, земля ж нехай радіє, нехай святкує увесь видимий світ і невидимий. Христос бо воскрес – радість вічна.»

На Заході у далекому середньовіччі колись існував цікавий звичай – risus paschalis – пасхальний великодній сміх. Священик повинен був розповісти біблійну історію так, щоб у церкві чувся радісний сміх. На жаль, за часів радянської України робилося все, щоб стерти з народної пам’яті релігійні цінності та самобутню етнічну культуру народу. Комуністична влада з підозрою ставилася до тих, хто відвідував церкву, розмальовував крашанки, не заохочувала водити гаївки на Великдень. Натомість за вказівкою комуністичних властей у містах і селах у цей час культивувалися так звані суботники, щоб применшити та й відверто дискредитувати пасхальні свята. Ми ледве не втратили такий народно-мистецький феномен, як українська писанка, котрій поставлено навіть пам’ятник у Канаді. І вже в пізніші часи в Україні почали відкривати музеї в Коломиї, Івано-Франківську та інших містах. Тож візьмімо на Великдень і ми крашанку вруки, щоб сповнитися Божою радістю інести її іншим людям. «Це день, що його сотворив Господь, тож радіймо і веселімось у нім».

Вознесіння Господнє

«Тоді Він вивів їх до Витанії і, знявши руки, благословив їх. А як Він благословив їх, віддалився від них і став возноситися на небо...» (Лука 24,50 – 24-53)

Вознесіння Господнє – видима подія. Після мук, принижень, які переніс Христос серед людей, настав час Його слави, торжество Спасителя. Христос не хоче зоставляти нас сиротами, тому зі своєї великої любові й доброти зсилає на апостолів Духа Святого а потім через своїх автивних полідовників, передусім апостола Павла, засновує свою церкву тут, на землі.

Зіслання Святого Духа. П’ятдесятниця.

«Як настав день П’ятдесятниці, всі вони були вкупі ... аж ось залунав зненацька з неба шум ... і з’явилися їм поділені, мов вогонь, язики, і сіли на кожному з них...»

З цього часу була заснована Церква Христова. Коли Христос перебував з апостолами на землі, Святий Дух не давався нікому. Та по воскресінні з мертвих Ісус зсилає Духа Святого, і одразу Його учні почали говорити різними мовами, розголошуючи людям Слово Боже. Наше тіло є храмом Святого Духа. Одразу після Хрещення через Тайну Миропомазання ми отримуємо благодать і дари Святого Духа. Він дбає про наше тіло і живить душу.

Сім дарів Святого Духа

Це – мудрість, розум, рада, кріпость, знання, побожність та Страх Божий.
Він вчить нас любити, молитися, прощати, тож допомагаймо Йому діяти в нас. Не випадково П’ятдесятницю у народі називають Зеленими святами. Люди готуються до нього якнайретельніше, прикрашаючи свої домівки зеленими гілками різних дерев, кущів, доріжки встялюють квітами, вхідні ворота квітчають галузками дуба, липи. І не дарма, бо ж зелений колір – то колір життя, а Святого Духа ми називаємо Господом животворящим і подателем життя. Перед початком всіх церковних богослужінь священники та парафіяни спершу проголошують молитву до Святого Духа: «Царю Небесний, утішителю, душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарб життя подателю, прийди і вселися в нас і очисти нас від усякої скверни і спаси, благий, душі наші».
Святий Дух обдарував нас своїми плодами. Свято зберігаймо святі традиції свого народу і нехай ласка Святого Духа обереже нас від суму, зневіри, гордості, додасть потрібних сил, наснаги до творення добра. Плекаймо та розвиваймо Божі чесноти в собі та ближніх.

Головні числа

Велику ціну має людська душа, іноді її вартість вища над саме небо, землю і навіть Усесвіт.
Одного разу Св. Івана Боска запитали:
Послухай, отче, і підскажи, які номери вписати нам, щоб вони були виграшними у лотереї.
Поставте 2,6,10,14 – і виграєте.
А що ці номери означають?
Цифра 2 – то дві головні Заповіда Божі; 6 – заповіді церковні; 10 – десять заповідей Божих; 14 – 7 діл милосердя для душі і 7 діл милосердя для тіла.