Cекешфехервар – стародавнє місто угорських королів

Приблизно в 65 км на південний захід від Будапешта по дорозі на Балатон розташоване найдавніше місто Угорщини – Секешфехервар (Szekesfehervar) – місто угорських королів. Його назву можна перекласти як „біле престольне місто”. В угорській мові „szek” означає „престол”, feher – „білий”, var – „град, місто”. В середні віки воно було відоме як Альба Регія, а в роки турецького поневолення – як Белград чи Істольні Белград.
Перші поселення на місці нинішнього Секешфехервара виникли ще в V ст. до н. е., про що свідчать археологічні розкопки. На початку першого тисячоліття н. е. на ці землі прийшли римляни й заснували поселення Горзіум (Gorsium). А в 972 році на руінах давнього римського поселення, серед непрохідних боліт, було засноване місто, якому судилося зіграти визначну роль в історії Угорщини. За легендою, воно постало на місці, де розташовувався намет Арпада, вождя угорців, який очолював їх переселення на сучасну угорську територію. Заснував місто онук Арпада – князь Геза, назвавши його латинським іменем Альба Регія (Alba Regia).
Через тридцять років син Гези Іштван, перший король Угорщини, згодом канонізований, розпочав велику справу створення королівства. Святий Іштван вибрав Альба Регію, або Секешфехервар, як його почали називати угорською мовою, своєю резиденцією. Місто стало першою столицею королівства. На той час воно було найбільшим населеним пунктом країни і отримало права міста. Вперше Секешфехервар згадується в документі під 1009 роком.
В роки правління короля Іштвана в місті було побудовано замок із земляними валами та величну базиліку (1039) – перший в Угорщині християнський храм. В ньому стояв „королівський трон”, здійснювався обряд коронації та укладалися королівські шлюби. В ХІV ст. було встановлено: для того щоб король міг рахуватися законним правителем країни, потрібно було дотримуватись трьох умов. Перша: на його голову мусили одягати лише корону святого Іштвана. Друга: корону повинен одягати єпископ Естергомський. Третя: коронація обов’язково мала відбуватися в Секешфехерварі. Всього в базиліці було короновано 37 королів і 39 королівських дружин. Зокрема у 1047 році тут відбулось коронування на угорський престол Андраша І та Анастасії, доньки Ярослава Мудрого. У соборі поховано 15 королів, серед них Іштван І Святий, Бела ІІ, Лайош Великий, Матяш Корвін та інші. В королівській резиденції знаходились національні архіви, королівська скарбниця, зберігалась Свята Корона та інші коронаційні регалії.
Секешфехервар був свідком багатьох міжнародних подій. Тут проводились важливі державні переговори (наради папських легатів та послів, переговори угорського короля Сигізмунда з польським королем Владиславом і т. д.). Вперше в ньому зібрався угорський парламент – перший парламент в Європі. В 1222 році у Секешфехерварі король Андраш ІІ підписав Золота буллу, яка пізніше була покладена в основу Конституції Угорщини 1848 року.
Монгольська навала 1242 року не змогла зруйнувати Секешфехервар, бо через великий паводок, який затопив околиці, загарбники змушені були обійти його. Тож місто розвивалося і процвітало. В ХV ст. під час правління короля Матяша королівська столиця відзначилась бурхливим розвитком. Серед інших споруд тоді була зведена церква Святої Анни – єдина середньовічна споруда, яка збереглася в місті до сьогоднішнього дня. Зі смертю короля Матяша довга й насичена подіями історія середньовічного Секешфехервара підійшла до кінця. В 1490 році місто захопив Максиміліан Габсбург, претендент на угорський престол. А в 1543 воно впало під тиском оттоманських військ. Стародавні храми були перетворені в мечеті й військові склади, могили королів пограбовані й знищені, а базиліка, в якій турки організували пороховий склад, була повністю зруйнована після пожежі та вибуху, які виникли внаслідок удару блискавки.
В 1688 році 144-річне турецьке поневолення скінчилося. Секешфехервар був відвойований австрійськими імператорськими військами. На цей час корінне населення значно зменшилось і його поповнили за рахунок німецьких та сербських колоністів. Місто увійшло до складу Австро-Угорщини і з кінця ХVII – початку XVIII ст. почалася його відбудова. Зводились нові церкви й повністю перебудовувались старі. Домінуючим архітектурним стилем стало австрійське бароко. Багато будівель споруджувалось у стилі рококо та неокласицизму. Основна частина історичних будівель сьогоднішнього Секешфехервара побудована між 1740 та 1840 роками. А завдяки осушенню боліт змінився план забудови міста. В 1777 році місто стало резиденцією єпіскопа. В 1790-му на його центральній площі із залишків каміння королівської базиліки побудований розкішний єпіскопський палац – одна з найцікавіших будівель міста, котра дійшла до нашого часу. Тепер у палаці розміщена бібліотека-музей, в якій зберігаються рідкісні рукописи й старовинні книги, в тому числі праці Аристотеля, Платона, Еразма, Лютера. Чисельність населення Секешвехервара на початок ХІХ ст. перевищувала 12 тисяч чоловік.
Нові тяжкі випробування спіткали Секешфехервар під час Другої світової війни. В березні 1945 року в місті та його околицях проходили запеклі бої між 5-ю танковою дивізією СС і військами радянського 3-го Українського фронту. Під час боїв майже половину будинків у місті було зруйновано, загинуло багато мирних жителів. Після війни місто знову було відбудоване. Барочні будівлі в історичному центрі реставрували, розбудовувалось і все місто. Поступово Секешфехервар перетворився на великий промисловий центр. Його потенціал визначали підприємства „Ікару”, „Відеотон”, „Кьофем”. Після зміни соціального ладу місто і його промисловість пережили тяжку кризу.
Сучасний Секешфехервар – важливий адміністративний, промисловий і культурний центр Угорщини. Населення міста нараховує 101 465 чоловік (2005).
Серед визначних найдавніших пам’яток Секешфехервара – „Парк руїн” – музей під відкритим небом, де зберігаються залишки фундаменту королівської базиліки ХІ століття. Тут можна побачити і саркофаг першого угорського короля. Місто прикрашають кафедральний собор Святого Іштвана, собор Святих Петра і Павла, собор Святого Імре й багато інших чудових храмових споруд. Однією з найяскравіших пам’яток початку ХХ ст. вважається замок Борі (Bory-vаr). Він носить ім’я місцевого архітектора Йене Борі, який вирішив увіковічнити свою любов до дружини в камені. В місті можна відвідати цікаві музеї: археологічний музей Святого Іштвана, аптеку-музей чорного орла ХVIII ст., етнографічний музей та інші цікаві місця. На центральній площі старого міста – Ратушній – встановлено монумент „Держава”. Кам’яний атрибут королів увінчаний короною і символізує королівську владу.
Славне минуле Секешфехервара перетворило його на один з найбільш популярних туристичних центрів Угорщини. В цьому може пересвідчитись кожен, хто відвідає місто, особливо 20 серпня – в день засновника угорської держави, першого її короля, Іштвана І Святого, який канонізований католицькою і православною церквами.

Н. М.