ГРОМАДА - часопис українців Угорщини

20-22 лютого у рамках відзначення 70-річчя вшанування Голокосту в Угорщині у містах Сеґед (Інститут Ференца Ґала) та Гоудмезеввашаргеї Музей терору) під патронатом міністерства людських ресурсів Угорщини відбулася міжнародна наукова конференція істориків з Угорщини, Хорватії, Сербії, Боснії, Німеччини і Польщі, де серед інших тем, була заявлена така: «Геноциди в Європі ХХ століття». На конференції з доповіддю «Голодомор 1932-33 років в Україні як засіб радянського терору в УРСР» виступила речник української нацменшини в парламенті Угорщини Ярослава Хортяні, акцентувавши увагу на тому, що більшовики використали помор як метод дуже продуманого терору для залякування непокірних, передусім свідомих українців, яких найбільше боявся СРСР. І цієї мети вони досягли, констатувала пані Хортяні, бо цей страх живе ще й досі в українському суспільстві і його наслідки проявилися у багатьох сферах життя Української Держави.
Дослідники, які займаються причинами здійснення геноциду вірмен у 1915 році, Голодомором в Україні, Голокостом євреїв і циган, масовим винищенням боснійців, хорватів, репресії сербів угорською армією в кінці ІІ Світової війни і репресії сербських партизан щодо угорців, вимушене переселення судетських німців, угорців у повоєнній ЧССР, зійшлися на думці, що всі ці явища мають одне підґрунтя, пов’язане з насильством і терором тієї чи іншої держави щодо певних етнічних груп або цілих народів з метою їхнього цілковитого або часткового винищення, якщо вони становили загрозу для правлячого режиму. Прозвучала думка ректора Сеґедського Інституту ім. Ференца Ґала про те, що історики повинні розказати якнайширше в документальному сенсі про трагедію досліджуваних народів. Однак, на його думку, основний сигнал цих доповідей полягає в тому, щоб ці трагедії не повторювалися.
У відповідь речник української нацменшини в парламенті Угорщини Ярослава Хортяні зауважила, що вчені можуть повторювати цю тезу скільки завгодно, однак нині можна побачити на практиці, які подвійні стандарти використовують у Європі ХХІ століття, засуджуючи фашизм гітлерівської Німеччини, Італії Беніто Мусоліні чи іспанський франкізм, то сталінізм і злочини комунізму, крім ухвалених поодиноких декларацій, під цю категорію чомусь не підпадає. На думку пані Ярослави, Європа заплатить досить високу ціну з огляду на агресію путінської Росії в Україні, адже нова ідегологія путінізму несе в собі ще більші загрози світові, ніж сталінізм, тому що вона базується на новітніх технологіях та інформаційних війнах, мета яких повністю збити з плигу міжнародну спільноту, вдаючись до елементарної брехні, коли наслідки видаються за причину або міняють їх місцями.
Дослідники у перебігу триденної міжнародної наукової конференції відвідали Музей терору у Гоудмезеввашаргеї. Основна ідея експозиції базується на документальних доказах дитячого Голокосту, розповіла Ярослава Хортяні. Вона наголосила на конференції, що у 1932-33 роках в Україні сталася не менш страшніша трагедія, тільки в інших вимірах, адже від голодної смерті загинуло близько 3 мільйонів дітей, але про це широка громадськість почала довідуватись лише через десятиліття по тому, бо в СРСР ця тема була ідеологічним табу.
Так само про замовчування трагедії в Катині розповідав і дослідник із Польщі. Спочатку Кремль хотів спихнути цей злочин на нацистів, але не вийшло, оскільки правда все одно восторжествувала.

Наш кор.