Союз Українців Румунії був заснований після Грудневої Революції 1989 року. 28 грудня 1989 року, Степан Ткачук повідомив, що українці з Бухареста вирішили створити українську організацію під назвою Союз Українців Румунії. До складу цієї громадської організації входили перші її засновники, зокрема українські письменники та працівники редакції газети “Новий вік”, головним редактором якого був Іван Ковач, нинішній головний редактор того ж журналу але під іншою назвою “Вільне слово”. Члени засновники уповноважили письменника Степана Ткачука, щоб оформив законно і представив до суду списки членів засновників та проект статуту нової організації. СУР був зареєстрований у Суді сектора 1 м. Бухареста на основі судового рішення номер 262 від 14 лютого 1990 року. В той період почали вже організовуватися українці в різних краях Румунії, на Мараморощині, Буковині, Банаті та в Тульчі. Перша Конференція українців відбулася на Мараморощині, в Сігеті, в якій взяли участь понад 600 делегатів зі всіх сіл та міст, де проживають українці та зрозуміло члени засновники з Бухареста. Дуже детально розповів про це Іван Ковач в газеті „Вільне слово”. Потім були проведені крайові конференції у Сучаві, Лугожі й Тульчі. Згідно зі статутом організації почали засновуватися місцеві організації, на чолі яких були місцеві бюро та голови. Місцеві делегати обирали крайовий провід, тобто комітет, на чолі з головою. До крайових організацій входили члени більших повітів. Наприклад, до Марамуреської крайової організації Союзу Українців входили члени з Марамуреського, Бістріцького повітів і т.д., до Буковинської крайової організації входили члени повітів Ботошани та Ясси, до Банатської крайової організації з центром у Лугожі входили члени з повітів Арад, Карашсеверін, Тіміш, Орадя, Гунедоара. До крайової організації з Тульчі входили члени з Тульчанського, Галацького, Констанцького повітів. До Бухарестської організації залучилися українці із Брашову. Опісля було ухвалено в статуті, щоб були створені повітові філії СУР-у. Нині існують 12 філій СУР: в Араді, Бухаресті, Ботошанах, Карашсеверіні, Клужі, Яссах, Галаці, Мараморощині, Сату Маре, Сучаві, Тіміші та Тульчі. СУР є організацією етнічного профілю, неурядова, неприбуткова із статусом юридичної особи, отриманим на основі закону номер 246/2005, з повною автономією (стаття н-р 2). Основна мета СУР-у полягає у захисті і утвердження етнічної мовної, культурної і релігійної ідентичності осіб, що належать до української національної меншини.
Культурна діяльність СУР
СУР розгортає масштабну культурну діяльність. Кожного року повітові філії складають план культурної діяльність, який є схвалений радою СУР і опублікований в наших журналах. На основі цього плану та інших програм, президія СУР складає фінансовий бюджет, який надсилає Уряду Румунії та на основі якого уряд складає бюджет для нашої організації на наступний рік, тому що сама організація фінансово не може підтримуватися. Кожного року Уряд Румунії виділяє СУР-у певну суму грошей, як до речі й іншим 18 національним меншинам представлених в Парламенті Румунії. Щодо плану культурних подій та проектів СУР-у хочу згадати, що тільки цього року були заплановані біля 100 подій, з яких більш дві третини вже були проведені. Треба згадати кілька найголовніших та наймасштабніших культурних подій, які розгортаються впродовж року. На початку року, з нагоди зимових свят, між Різдвом та Новим роком за старим стилем, у січні у місті Сігету Мармацієй Марамуреського повіту, організовується “Фестиваль колядок, зимових обрядів та звичаїв українців”. У лютому відзначаємо “День рідної мови”. У березі відзначаємо “Міжнародний жіночий день” під назвою “Роль українських жінок у збереженні національної ідентичності”. 2014 року і наступного року організуємо різні культурні заходи із нагоди 200-річчя від дня народження національного поета Тараса Шевченка. У квітні і червні відбувається “Конкурс декламування української поезії”, повітовий та національний етап. У цей період проходять зустрічі з письменниками українського походження та презентації книг, виданих СУР-ом. У червні відзначаємо “Міжнародний день дитини” коли організовуються конкурси поезії, музики і танцю. У червні, за звичай, у Сучавському повіті проходить “Міжетнічний фестиваль Співжиття”, 2014 року відбувся ювілейний 20-й випуск. Організовуються також футбольні турніри для української молоді у Тіміському, Марамуреському, Сучавському та Ботошанському повітах. 2014 року з нагоди 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка ми організували екскурсії до Києва та Канева для українців зі всіх повітів Румунії. Влітку 2014 року у місті Тульча відбулась презентація документального фільму “Задунайська Січ” за участю гостей з Києва, на чолі з письменником, українським діячем та Героєм України Іваном Драчем. Фільм був знятий відомим українським режисером Валентином Сперкачем. У Великому Бичкові Марамуреського повіту відбувся “Міжетнічний фестиваль пісні і танців”, а у Бухаресті ‒ “Літературно-художній вечір”. У інших місцевостях країни, де проживають українців, мали місце також різні культурно-виховні події. Активну роль у збереженні культурної ідентичності відіграють українські вокальні й танцювальні гуртки з різних регіонів, які виступають на фестивалях, виставках, концертах та інших культурних заходах.
Вивчання української мови
Комітет навчання та виховання СУР-у різними способами підтримує та заохочує нашу молодь вивчати українську мову і навіть їхніх батьків, які бажають удосконалити свої знання. Наприклад у Тульчі та Бая-Маре при СУР ми організуємо курси з вивчання української мови як для дітей, так і для родичів. На Мараморощині у всіх школах, де навчаються українці, викладається українська мова як предмет, а у місті Сігет діє український ліцей імені Тараса Шевченка, де майже всі предмети викладаються на українській мові. У Сереті та Лугожі діють українські класи. У Бухаресті, Сучаві та Клужі, попри університетах, діють секції української мови та літератури. Для підтримки української мови ми видали та навіть перевидали зошити для І і II класів, як посібники для вивчання української мови, автор яких є радник у Міністерстві освіти Румунії Елвіра Кодря. Ми також видали посібник української мови для ІХ-го класу, автор якого є вчитель Іван Кідещук з Негостини та для ІІІ-го класу автори Серафима Криган, Лучія Мігок та Анка Штюбянь. Кожного року ми фінансово допомагаємо в організуванні різних конкурсів та олімпіади з української мови та літератури. З цієї нагоди ми даруємо учням книжки видані СУР, грошові нагороди, а також забезпечуємо їм транспорт, харчування та організуємо різні екскурсії для учасників і переможців.
Видавнича діяльність
Ми стараємося публікувати всі твори наших українських письменників. Було видано від 2011 року до тепер 47 книг. Також, СУР видає часописи “Український вісник”, головний редактор Михайло Михайлюк, “Сигіеші исгаіпеап” (румунською мовою) головний редактор Іван Робчук, “Вільне слово”, головний редактор Іван Ковач, літературно-культурний журнал українських письменників “Наш голос”, головний редактор Ірина Мойсей, журнал для українських дітей “Дзвоник”, головний редактор Микола Корсюк. Газети, журнали та книги ми розповсюджуємо по філіях та організаціях СУР-у. До осередку цих організацій люди можуть приходити і читати їх. Релігійне життя української меншини Румунії
У Сігеті діє Український Православний Вікаріат, який належить до Румунської Православної Церкви. Ми дуже раді, що на Мараморощині збереглися церкви, у яких проводиться богослужіння українською мовою. І у Банатах є декілька українських парафій. На Буковині і Мараморощині українську мову можна чути зокрема у греко-католицьких церквах. Існує і Український греко-католицький вікаріат. Але треба уточнити, що на Буковині діють також кілька українських православних церков, як наприклад українська православна церква святих апостолів Петра і Павла у місті Сучава. Ми співпрацюємо з церквами на різні релігійні заходи, які організують ці церкви а також неопротестантські церкви.
Міжнародні стосунки СУР-у
Ми маємо добрі стосунки з Посольством України в Бухаресті зі Генеральним консульством у Сучаві. Ми також маємо тісне транскордонне співробітництво із Закарпаттям та Прикарпаттям. Марамуреська організація СУР має укладений договір із Рахівським районом, із яким ми провадимо численні проекти. Також ми розгортаємо різні транскордонні проекти із Верховинським та Чернівецьким районами. Ми часто запрошуємо гурти та артистів з України, які виступають на міжнародних фестивалях як “Фестиваль колядок та зимових обрядів” та фестиваль “Співжиття” у Сучаві та Банаті. До нас прибули футбольні, волейбольні та баскетбольні команди з України. У свою чергу, спортивна команда з Мараморощини взяла участь у міжнародному конкурсі у Дрогобичі, де посіла перше місце. СУР є членом Світового конгресу українців (СКУ), Європейського конгресу українців (СКУ) та Української всесвітньої координаційної ради (УВКР). Українська всесвітня координаційна рада випустила ювілейну медаль “200 років з Дня народження Тараса Шевченка”, медаль, що була вручена найбільш активних нашим членам та редакторам.
Співпраця з україномовними радіопередачами і телебаченням Для нас головне, щоб підтримували передачі українською мовою, включно українську передачу ВСРР (Всесвітнє Румунське Радіо). На регіональних студіях п’ятьох міст Румунії: Клуж-Напока, Тімішоара, Ясси, Сігету Мармацієй та Решіца існують щотижневі радіопередачі українською мовою. Ми навіть боролися, щоб хвилини цих передач збільшилися. Щотижнево національне телебачення передає програми для нацменшин. Ми маємо намір і надалі підтримувати радіопередачі українською мовою тому, що вони допомагають нам краще спілкуватися із нашими братами і сестрами із України та із іншими українцями.
Голова СУР
Степан Бучута
Бухарест 13.03.2015