ГРОМАДА - часопис українців Угорщини

Український Вільний Університет (УВУ) – унікальна установа в історії вищих навчальних закладів світу. Заснований 1921 року, УВУ є не тільки одним із найстаріших приватних навчальних закладів Німеччини, але єдиним у світі вищим навчальним закладом поза межами України з українською мовою навчання.
УВУ – це університет зі славною історією, з унікальною бібліотекою та архівом, один із провідних центрів україністики в Західній Європі. Бібліографія УВУ зараз налічує понад 650 праць. Докторати в УВУ здобули такі відомі вчені, як М.Антонович, І.Мірчук, П.Вергун, Д.Чижевський, Ю.Шевельов, І.Качуровський, Л.Рудницький та багато ін. За більш ніж 90-річний період діяльності УВУ його «вишкіл» пройшло також декілька тисяч студентів із різних країн світу. Сьогодні в УВУ на маґістерських і докторських студіях навчаються в основному студенти з України, з різних реґіонів: із Заходу, Сходу, Центру та Півдня.
Університет складається з трьох факультетів: державних та економічних наук, філософського факультету та факультету україністики. Рішенням Міністерства освіти Баварії № XI 60710 від 16 вересня 1950 року, УВУ наділений правом надавати наукові ступені маґістра, доктора та габілітованого доктора.
Український Вільний Університет сьогодні – це поєднання традиційних цінностей і сучасних підходів та методів викладання, можливість здобути міжнародну кваліфікацію, вдосконалити іноземну мову, набути міжкультурну компетенцію й розширити свій світогляд.
Наближаючись до свого столітнього ювілею, університет динамічно розвивається й успішно продовжує свою діяльність, плекаючи високі ідеали академічної свободи й професіоналізму, слугуючи містком порозуміння між Україною і Європою, Німеччиною насамперед.

Короткий огляд історії УВУ

Український Вільний Університет засновано 17 січня 1921 р. у Відні, столиці Австрії. Восени того ж року Університет перенесено до Праги, столиці Чехо-Словацької Республіки. Ініціаторами заснування приватного українського університету за межами України були такі видатні вчені, як О.Колесса, І.Горбачевський, С.Дністрянський, М.Грушевський. У Празі Університет одержав приміщення й фінансову підтримку від уряду Чехо-Словацької Республіки, від президента Томаша Масарика зокрема. На той час у Празі проживала значна кількість українських професорів, вчених та студентів, і це сприяло розвиткові Університету. В Університеті відкрито два факультети – філософічний і правничо-економічний (така структура зберігалася до 1999 р., коли органічно в структуру Університету вписався й факультет україністики). На перший семестр в УВУ записалося понад 700 слухачів. До першого сенату УВУ ввійшли О.Колесса, С.Смаль-Стоцький, Д.Антонович, С.Дністрянський, В.Старосольський. До складу Професорської колегії ввійшли визначні українські учені.
Після Другої світової війни УВУ відновив свою діяльність у Мюнхені (Баварія). До Мюнхена після, по суті, розгрому УВУ в Празі прийшов лише неповний професорський склад. Без архіву, без бібліотеки, без матеріальних засобів для функціонування (Зі вступом радянських військ до Праги весною 1945 р. майно, бібліотека й архіви віденського й празького періодів Університету були почасти знищені, почасти вивезені до Радянського Союзу, ректора о.А.Волошина арештовано, згодом замучено у в’язниці). Але вже восени 1945 р. Університет розпочав свою роботу. 16 вересня 1950 р. Баварський уряд надав УВУ право присуджувати наукові ступені, проводити докторські захисти та габілітації (розпорядження Баварського державного міністерства освіти й віросповідань від 16 вересня 1950, № ХІ 60710). Досягнення УВУ були також визнані під час запровадження нового Баварського високошкільного закону, в якому окремою статтею від 28.06.1978 року підтверджено право промоцій і габілітацій УВУ, відтак право надавати титули маґістра, доктора і габілітованого доктора.
Завдяки субсидіям Федерального уряду Німеччини та Баварського уряду створено фінансову базу для успішного функціонування університету. УВУ став відомим науковим центром студій україністики в Західній Європі. Після проголошення незалежності України уряди Німеччини й Баварії припинили дотації УВУ з надією, що в подальшому університет фінансуватиме українська держава. Сьогодні УВУ функціонує на базі власних доходів.
Будучи спершу «екзильним університетом», УВУ згодом повністю трансформується в університет «євросоюзного характеру», не втративши при тім своїх особливостей. УВУ – чи не єдиний університет поза межами України з українською мовою викладання, з правом присвоєння вчених ступенів маґістра та доктора наук. На сучасному етапі головна місія УВУ — стати провідним науково-дослідним центром українознавчих студій в Євросоюзі, своєрідним інтелектуальним мостом між Україною, Німеччиною та країнами Євросоюзу, а також науковим, культурним і орієнтаційним центром для представників нової, т.зв. «четвертої хвилі» української діаспори з різних країн Євросоюзу. Своєю багатогранною діяльністю Український Вільний Університет прагне до подолання бар’єру між державами і до кращого порозуміння між народами.

Фото: Група професорів УВУ в Празі, 1926 р.
Приміщення УВУ на Барелліштрасе, недалеко від замку Німфенбурґ
Студенти факультету україністики в бібліотеці УВУ