ГРОМАДА - часопис українців Угорщини

19-21 грудня на запрошення керівника Союзу українців Румунії Степана Бучута в місті Темешуара побувала Голова президії ЕКУ п. Я.Хортяні. В ці дні відбувалося урочисте відкриття першого українського культурного центру, який діятиме під егідою української нацменшини у цій країні. Присутність Голови ЕКУ на заходах в Темешуарі засвідчила про культурну ті ідейну солідарність європейського українства зі своїми побратимськими організаціями в Румунії.
Відкриття Українського Дому припало на празник Св. Миколая, отож українці Темешуари та західної Трансильванії (Банату) отримали чудового подарунка на свято. Двоповерховий будинок культури звели в центрі міста неподалік православної української церкви. У Темешуарі мешкає до 8 тис. українців. Крім того, в околицях міста налічують 10 українських сіл, де проживають близько 10 тис. етнічних українців.
У церемонії відкриття будівлі взяла участь п. Ярослава Колотило від міністерства культури й освіти Румунії. Пані Колотило також є членом президії Союзу українців Румунії. Серед почесних гостей також були голова СУР Степан Бучут, всі члени президії цієї організації, мер Темешуари Ґеорґе Чіганду, посол України в Румунії пан Кулик та депутати румунського парламенту від західної Трансильванії.
Український Дім у Темешуарі звели на кошти Союзу українців Румунії. Місце під забудову безкоштовно відвела мерія. На ділянці є можливість також збудувати школу або дитячий садок. Умеблювати культурний центр взяла на себе зобов’язання Україна. Появі цієї будівлі в Темешурі місцеві українці багато в чому завдячують керівникові регіонального осередку СУР панові Юрію Глебі.
Після урочистого відкриття культурного центру тут пройшов фестиваль українських колядок Банатського краю. Місцеві українці є переважно нащадками вихідців з Мараморощини наприкінці ХІХ та середини ХХ століть. Вони добре зберегли мову старших поколінь українців і передали її разом з іншими культурними надбаннями своїм дітям, зазначила Я. Хортяні. Особливо натхненно і колоритно самодіяльні ансамблі виконували самобутні українські колядки Східних Карпат.
Місцеву публіку вперше порадували своїм виступом митці України. Це були члени професійного колективу – національного ансамблю народних інструментів під керівництвом народного артиста України професора Віктора Гуцала.
20 грудня численні закордонні гості СУР мали змогу відвідати українське село Щука, де, за статистикою, мешкає наймолодші жителі Румунії, адже у 2009 році там народилося найбільше дітей у перерахунку на середньостатистичні показники цієї країни. Учасник цієї поїздки Я.Хортяні розповіла: «Ми приїхали у сільський будинок культури із запізненням на дві години... Я подумала, що там нас ніхто вже не чекає. Однак коли ми зайшли до середини будівлі, побачили, що всі глядацькі місця зайняті дітьми до 10 років. Стільки багато дітей в одночасно в одному місці я вже давно не бачила навіть в Україні. Вони з нетерпінням чекали виступу гостей. Коли я підійшла до групи дітлахів і запитали, чи знають вони українську мову, діти відповіли ствердно, додавши, що вони вчать рідну мову у школі. А коли заграв ансабль народних інструментів, то я побачила, як запрацював у залі український генофонд в особі цих дітей. Щиро кажучи, я думала, що дітлахи не сприймуть одразу професійної гри митців, яка ґрунтується на народних мелодіях та піснях. Але малеча намагалася не лише слухати гру, а й імітувала українські народні інструменти. Ми дивилися на зал мало не з очами на очах. Особливо розчулився Віктор Гуцуляк, керівник цього ансамблю, відчуваючи такий безпосередній контакт митців з маленькими глядачами».
Після концерту гості завітали до місцевого навчального закладу. Це школа з румунською мовою навчання, де також функціонують українські класи. Школа непогано оснащена комп’ютерною технікою, водночас там бракує українських підручників та літератури. Я. Хортяні пообіцяла учням до весни поточного року назбирати невеличку українську бібліотеку силами українських громад Європи для школи села Щука, щоб відтак передати ці книги румунським українцям.
Ярослава Хортяні поділася враженнями про зустрічі з українцями Темешуари та регіону: «Нас дуже щиро, по-родинному приймали люди. Коли я виступила з вітальним словом на відкритті Українського Дому та після завершення фестивалю української колядки, то, облишивши трибуну, не сподівалася такого великого і безпосереднього зацікавлення з боку наших етнічних братів. Люди підходили до мене окремо чи цілим гуртом, і кожен намагався сказати щось приємне, чи щиро подякувати. В Румунії я дуже добре відчула, яку велику роль грає моральна підтримка й увага до цих людей з боку побратимських організацій українців Європи. Від Світового конгресу українців та від ЕКУ ми вручили найактивнішим членам українських осередків Банату пам’ятні нагороди. Ми переконалися, що навіть не маючи у своєму розпорядженні великих матеріальних коштів, СКУ та ЕКУ може зробити дуже добру справу навіть самою моральною підтримкою людей. Це відчули, на мою думку, й представники румунської влади, адже, крім українського посла в Румунії, на проблеми українського автохтонного населення звертають увагу і європейські організації українців. Тому найближчим часом я хочу звернутися до проводів СКУ з проханням надати відчутнішу матеріальну допомогу українським громадським осередкам в Румунії».
На урочистих заходах у Темешуарі (це друге найбільше місто Румунії) були також присутні представники інших національностей регіону. За традицією, українська громада Банату має дружні ділові стосунки з іншими етнічними меншинами.
У виступі мера міста пана Ґеорґе Чіганду на урочистостях з приводу відкриття Українського Дому йшлося про те, що після зміни суспільно-політичного ладу в Румунії, початок якому поклали масові виступи саме мешканців Темешуари 20 років тому, українці отримали змогу відродити свою культуру, мову, розбудувати громадське життя в рамках нової демократичної держави, повноправного члена Євросоюзу. Український культурний центр стане доброю підмогою місцевій громаді українців, де ідею культурної національної автономії сприймають передусім як можливість закріпити і зберегти національну ідентичність за допомогою тих багатих духовних надбань, які зберегли нащадкам українців попередні покоління. Цікавий факт, лише упродовж 19-21 грудня на фестивалі української колядки у Темешуарі виступили 19 фольклорних колективів з повною концертною програмою.

Наш кор.