ГРОМАДА - часопис українців Угорщини

Після проведення загальних виборів навесні 2014 року в Угорщині українська національна меншина, як і решта інших 12-ти етнічних спільнот, отримала представництво в Національних Зборах країни. Речником української громади в угорському парламенті стала п. Ярослава Хортяні.
За її словами, інституцію речників нацменшин Угорщини планували утворити ще понад 10 років тому, але з деяких причин цього не було зроблено попри те, що конституційно така можливість існує за умови, якщо етнічна громада має національний орган самоврядування з числа депутатів меншини. Передусім проти цього тоді виступили чисельно більші нацменшини, зокрема німці, цигани, словаки, сподіваючись на те, що при зменшеній квоті пощастить набрати більшість голосів виборців, щоби пройти до парламенту в якості речників тої чи іншої меншини як повноправні депутати парламенту, зауважила Я.Хортяні.
У цьому випадку виборчий закон передбачає, що представники нацменшин Угорщини проходять до парламенту країни, якщо за них проголосує 25 тис. виборців, тобто ¼ квоти, по якій проходить депутат політичної партії. Я.Хортяні повідомила: «Ми, зі свого боку, звертали увагу на положення закону про нацменшини, згідно з яким названа вище умова дійсна, коли меншина проживає у країні понад 100 років а її чисельність сягає 1000 осіб. Стільки голосів український речник міг би набрати на виборах, щоб пройти у парламент. Однак цього не було враховано: навіть не пройшла квота у 5 чи 10 тисяч голосів. Тому, коли вийшов цей виборчий закон, понад 80 відсотків від нацменшин знали, що депутатами стануть лічені представники такі, як німецькі чи циганські. Втім, автори законопроекту пішли назустріч менш чисельнішим етнічним громадам, зазначивши в одному з положень закону, що у разі, коли кандидат не набирає ¼ квоти голосів, необхідної для подолання парламентського порогу для депутата політичної партії, перша особа у виборчому списку представників даної нацменшини автоматично стає речником своєї етнічної громади у парламенті. Тобто взято до уваги те, чого ми домагалися раніше, ба навіть більше – якщо кандидат від меншини балотувався на речника і взяв участь у виборах, він може розраховувати на перемогу. До речі, за підсумками проведення виборів у парламент виявилося, що квоту у 25 тисяч голосів не набрали навіть німці чи цигани».
Ярослава Хортяні пояснила це тим, що представникам нацменшин доводиться змагатися з потужнішими в електоральному сенсі угорськими політичними партіями. На практиці це означає, що виборець не може голосувати водночас за меншини чи висуванців партій, а повинен зареєструватися в окремому списку виборців. Віддавши голос за речника нацменшини, голосуючий вже не може опустити бюлетень за кандидата від партій, тому що так в Угорщині виписаний закон про вибори, сказала пані Ярослава.
За її словами, у більшості випадків списки кандидатів від нацменшин очолювали керівники державних національних органів самоврядування. Я.Хортяні висловила жаль, що українці підключилися до виборчої кампанії трохи запізно – не у січні поточного року, а лише в лютому місяці. «Ми досить багато роздумували і радилися з депутатами на місцях і в столиці, йти чи не йти на ці вибори, який сенс буде в тому, що українська меншина отримає свого речника у парламенті, – принагідно зауважила Я.Хортяні. – Скажімо угорські німці агітували за своїх висуванців ще з листопада минулого року. Однак не зважаючи на це, за кількістю набраних місць ми є на шостій позиції з 13-ти нацменшин Угорщини.»
За інформацією пані Ярослави, статус речника нацменшини у парламенті практично нічим не відрізняється від депутатського – всі обов’язки, права, пільги, зарплата, офіс із двома помічниками (один має бути з юридичною освітою) зберігаються. Речники нацменшин, утім, не можуть голосувати на пленарних засіданнях парламенту. Але ми можемо ставити питання, виступати перед затвердженням порядку денного, доводити до відома депутатів свою позицію на засіданнях новоутвореного парламентського комітету з питань національних меншин, уточнила Я.Хортяні. Вона додала, що в цьому комітеті речники нацменшин якраз мають право голосу.
Речники нацменшин заслухали кандидата на посаду міністра людських ресурсів Золтана Балоґа стосовно його планів і конкретної програми роботи на цьому державному посту. Він відповів на численні запитання присутніх. Золтан Балоґ не є новачком на відповідальних посадах уряду консерваторів та християнських демократів і добре знається на проблемах етнічних громад Угорщини, вважає Я.Хортяні. Відтак зібрання речників запропонувало урядові Угорщини кандидатуру пана Балоґа на цю відповідальну посаду.
На думку Хортяні, новизна ситуації полягає і в тому, що після появи інституції речників нацменшин міністри, згідно з законом, періодично повинні звітуватися перед комісією з питань нацменшин, тобто змінився порядок підзвітності. Крім того, речники можуть зараз краще лобіювати інтереси своїх меншин у парламенті.
«Наша мета як речників домогтися працювати злагоджено і системно, як справжній представницький орган нацменшин у парламенті, відкинувши партійну фракційність та політичну заанґажованість, проявляти солідарність у рішеннях, толерантність. Це навіть не засідання голів національних самоврядувань із притаманною йому специфікою роботи. Ми повинні досягати консенсусу усіх речників перед тим, як пропонувати якісь зміни до існуючого закону чи пропозиції до майбутніх законопроектів», – переконана пані Ярослава.
Речників нацменшин, як зауважила Я.Хортяні, не обмежують у виборі тем, з яких вони хотіли б порушити те чи інше питання перед пленарними засіданнями парламенту. За існуючою процедурою, вони мають бути викладені у письмовій формі до регламентного комітету. Це можуть бути сфера бюджету, освіти, культури, релігії, дотримання і забезпечення прав національних меншин, робота мас-медій, питання, що стосуються діяльності міжурядових комісій і можливої участі роботи речників у складі цих комітетів і включення до складу офіційних угорських делегацій під час їх поїздок за кордон, якщо йдеться про історичну батьківщину даного речника нацменшини.
Позитив, на думку Я.Хортяні, є і в тому, що у речників нацменшин з’являється доступ до роботи над певними документами державної ваги, наприклад, проектами певних законів, щоб вони пройшли відповідну експертну експертизу впродовж 8 календарних днів, чого раніше не завжди дотримувалися.

Наш кор.