№4 (140)
жовтень - грудень
2017 року

МІЖНАРОДНІ СТОСУНКИ
ПУБЛІЦИСТИКА
ПАМ'ЯТНІ ДАТИ І ПОДІЇ
РЕЦЕПТИ УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ

Президент СКУ Євген Чолій:

«Наші українці за межами історичної батьківщини не бояться викликів часу»

26 листопада президент Світового конгресу українців Євген Чолій приїхав до Угорщини на кілька діб із метою просування важливих українських питань перед владними структурами цієї країни. Цими днями він також обговорив можливості глибшої співпраці з місцевою громадою українців.

Євген Чолій на зустрічах із угорськими очільниками, серед іншого, розглядали актуа­льну ситуацію навколо мовно-освітньої статті нового закону України «Про освіту». З президентом СКУ зустрівся кореспондент «Громади».

– Яку позицію займає Світовий конгрес українців у цьому питанні на тлі того, що новий закон викликав потужну реакцію неприйняття і критики з боку Угорщини, Румунії, Польщі, Росії та деяких інших країн?

- Ми підтримуємо новий закон України «Про освіту». Ми вважаємо, що треба подивитися на цей закон як на нормативно-правовий акт, що підноситиме рівень освіти в Україні до європейських стандартів, що є дуже позитивним явищем. І навіть у тих статтях, які викликають певне застереження окремих держав, передбачено, що в публічних школах України учні вивчають державну мову. Це – цілком нормальне явище. Я вирішив до цього питання долучитися, адже щойно був у Румунії і Болгарії перед Угорщиною і спілкувався з представниками владних структур тих країн. Я їх закликав, щоб це питання розглядати у тій площині, що очевидно держава має право забезпечити навчання державною мовою у публічних школах країни, щоб дати змогу усім випускникам, які хочуть поступати в університет чи стати до праці, мати рівні можливості. Також цей закон не забороняє етнічним групам вивчати другі мови. Я також зазначав, що є вельми корисно, що владні структури України передали цей закон на експертизу до Венеційської комісії, щоб третя сторона об’єктивно дала свої висновки. Я думаю, що коли вони будуть оприлюднені 10 грудня, треба, щоб країни, які мають свої застереження, вирішували з міністерством освіти й науки України, як на підставі тих висновків намагатися імплементувати положення таким чином, щоб був втілений принцип щодо вивчення державної мови і збереглась можливість навчання нацменшин на своїй рідній мові. Я старався закликати до такого діалогу, додаючи, що Світовий конгрес українців також готовий долучитися до цього процесу, але я закликав робити це в дусі добросусідських відносин, а не погроз.

– Перебуваючи в Румунії упродовж 23 і 24 листопада, Ви закликали владу цієї країни до подальшого поборювання гібридної війни Російської федерації, яка також є загрозою для держав Європи, і підтримати санкції проти Москви. Так само Ви переконували Румунію ухвалити місцевий «закон Магнітського» за грубі порушення людських прав, підтримати надання плану Маршалла Україні та посилити протидію російській пропаганді. А як українські громади Канади і США намагаються приборкати агресію Росії в Україні?

- У Канаді та Сполучених Штатах Америки є потужні складові нашої організації СКУ. Всі разом ми доволі успішно переконували (громадськість і владу, - ред.), що відбувалося, що це не якась фашистська хунта перебрала владу в Україні, як стверджувала російська пропаганда, і що велика частина українського народу чинить спротив новій владі. Нам це вдалося спростувати. Після такого переломного моменту люди в цих країнах почали сприймати події вже як російську агресію в Україні і до того відповідно ставитися. Ми доклали чимало зусиль, щоб Російську федерацію виключили з «великої вісімки» і не відбувся саміт у Сочі. Запрацювали санкції, які генерують і продовжують США, Канада і Європейський союз. Налагоджено гуманітарну допомогу Україні. Ми щойно провели велику конференцію Світового конгресу українців у Брюсселі, де колишній прем’єр-міністр Литви озвучував потребу втілення плану Маршалла для України, і ця думка починає набирати підтримки. У США і в Канаді громади українців наполягають на тому, щоб Вашингтон якнайшвидше передав Збройним силам України летальну зброю, щоб була можливість краще захистити кордони держави. Ми також закликаємо за введення миротворчої місії ООН на Донбасі, але не такої, якою собі її уявляє президент Росії Путін, а такої, що має доступ до цілої території Донбасу і до якої не будуть включені представники країни-агресора. Ми також закликаємо створити спостережну місію в Криму, яка має фіксувати порушення людських прав, оскільки зараз нема жодної міжнародної організації подібного типу на окупованому Росією півострові. Такі завдання ми перед собою ставимо і закликаємо уряди США і Канади озвучували наші питання на різних міжнародних форумах.

– На Вашу думку, як зараз розвиваються українські об’єднання у Центральній Європі, адже деякі з них щойно пройшли процес організаційного становлення на відміну від вже потужних і сформованих громад української діаспори?

– Сьогодні наші старші роками громади мають більші потужності, інакші впливи, мають своїх представників у державних структурах. Ці громади мають набагато більше можливостей для зміцнення власних позицій у країнах свого проживання, ніж недавно створені. Я маю приємну честь зустрічатися з українськими громадами в різних країнах світу, і відчуваю, що наші українці за межами історичної батьківщини не бояться викликів часу. Вони швидкими темпами мобілізуються і корисно допомагають сьогодні українському народові у ці тяжкі часи.

– Як нинішня влада України сприймає діаспору українців у світі? Чи є прогрес у співпраці з СКУ порівняно з минулими роками?

– Я думаю, що зараз влада України набагато краще розуміє українську діаспору та її провідну інституцію – СКУ. Президент Петро Порошенко після його інавгурації навіть звернувся до нас, щоб ми відкрили повноцінну місію СКУ в Києві, яка б співпрацювала зі владними структурами і неурядовими організація­ми в Україні, що ми зробили у 2014-му році. Також я з прем’єр-міністром України підписав меморандум про співпрацю, який передбачає традиційні аспекти співробітництва між СКУ та урядом України, як от: культура, освіта, спорт, молодіжні проекти, і нетрадиційні, зокрема про допомогу Україні, щоб вона могла захистити свою територіальну цілісність, сприяння Україні в процесах євроатлантичної інтеграції, а також сприяння у протидії російській дезінформації. На підставі цього рамкового меморандуму ми з окремими міністерствами узгоджуємо план на наступний рік. Коли ми зустрічаємося через деякий час у Києві, аналізуємо виконання цього плану. Тому наші відносини є структурованими, так як ми і уявляли собі в СКУ на початку терміну мого обрання на пост очільника СКУ, не залежно від того, хто сидить у Верховній Раді чи на Банковій, чи хто очолює наші громадські надбудови в діаспорі. Прогрес у взаєминах СКУ та української влади можна було бачити цього року, коли СКУ відзначав 50-річчя з часу створення. На заходах у «Мистецькому арсеналі» був присутній президент України, так само відбувся економічний форум з участю перших осіб української влади, керівництва СКУ, наших делегатів та підприємців як з України, так і поза її межами. Була в нас окрема сесія у Міністерстві закордонних справ, де ми обговорювали питання, які я озвучував, зокрема про реформи і процеси євроатлантичної інтеграції України. Пройшли також окремі сесії у Верховній Раді з комісіями у закордонних справ та іншими комітетами, щоб ті питання, де ми спільно виступаємо на міжнародних форумах, були узгоджені в дусі єдиної стратегії і тактики. Хочу додати, що з огляду на те, що СКУ дуже серйозно ставиться до питання підтримки України в процесах євроінтеграції, ми відкрили в лютому цього року нашу другу місію в Брюсселі зі штатом працівників на щоденній базі, щоб ці питання озвучувати і просувати дуже активно.

Василь Плоскіна