Міклош Кун завітав до редакції часопису «Громада»

У розмові з кореспондентом журналу вчений розповів про те, як його близькі родичі і він особисто вперше познайомилися з українською культурою, мовою, звичаями та історією українців. Сталося це ще в більшовицько-радянській Росії. Рідна бабуся Міклоша Куна була репресована сталінським режимом і відбула покарання в ҐУЛАҐу, де знаходилося чимало вихідців з України.
Міклош Кун поділився своїми спогадами про родинні свята, на яких часто гості і господарі співали українських пісень. У 1970-х роках М.Кун нерідко відвідував столицю радянської України Київ, де практично не було на той час українських книжок. Між тим молодого дослідника цікавили не лише питання історії, а й літератури, живопису, музики, фольклор, традиції та звичаї українців. Тому довелося збувати ці відомості з інших джерел.
Міклош Кун є дуже високої думки про українських письменників та творчу інтелігенцію. Він багато розповідав про свої враження від творів Тараса Шевченка, у тому числі відзначивши високу мистецьку вартість його художніх полотен і оригінальний, європейський стиль малюнків. Читав в оригіналі Міклош Кун і поезії Лесі Українки, про яку дуже мало знають в Угорщині попри те, що вона, за словами, історика, є в одному ряду з видатними європейськими поетами.
Незабутнє враження справили на Міклоша Куна повісті і оповідання Івана Нечуя-Левицького, неперевершеного майстра життєопису побуту і життя українських селян. Міклош Кун вважає, що цей український письменник писав свої твори у дуже правдивій істореографічній манері.
Професор Кун зустрічався з представниками української емігрантської хвилі в Америці, зокрема в Сполучених Штатах Америки й Канаді, провадив дослідження української історії спільно з багатьма своїми закордонними колегами. Міклош Кун вважає, що світ поки що досить мало знає про добу гетьманщини в Україні, міжнародні зв’язки української козацької еліти з іншими країнами. У своїй подальшій діяльності угорський дослідник планує охопити і цей період української історії.
Міклош Кун досить багато часу приділяє питанням розвитку демократичних процесів в України. Він уважно вивчає події, які передували Помаранчевій революції та складні процеси державотворення українців в останні роки. Професор Кун переконаний, що Заходу слід уважніше ставитися до проблем молодої української демократії і не залишати Україну напризволяще, адже в неї напрочуд вигідне географічне розташування, ця держава багата на природні та людські ресурси, має великий промислово-технічний і науковий потенціал.