Ідея етно-туру в Тернопільську область визрівала десятиріччя, але остаточно сформувалась минулого року на щорічній зустрічі колишніх угорських робітників будівництва газопроводу «Дружба»
та вихідців з Гусятина, які нині проживають на території Угорщини.
Зранку 19 жовтня автобус «Ностальгія» вирушив з Будапешту «у минуле». Першою запланованою зупинкою після перетину угорсько-українського кордону була екскурсія мукачівським замком Паланок, яка змогла відбутись за сприяння мера м. Берегове Золтана Баб’яка. Ознайомившись із історичним величем Закарпаття, намилувавшись краєвидами герої нашої подорожі вирушили в дорогу до місць своєї молодості – на Тернопільщину. Дістались готелю тільки опівночі й полягали спати у нетерпінні від того, що подарує їм завтрашній день.
Ранок подарував чудові спогади: замість комфортабельного автобусу (який мусів відпочивати після вчорашньої тривалої подорожі) для екскурсії Тернополем на етно-туристів чекав ностальгічний автобусик із 70-х років минулого століття.
Місто зустріло гостей з Угорщини Маршем патріотів – учасників та переможців дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» або «Джура» під гаслом «Україна – це сила. Україна – єдина». Театральна площа біля драматичного театру була заповнена молоддю, АТО-вцями, ветеранами війни за незалежність на чолі з мером міста паном Надалем. Угорці були приємно вражені й здивовані тим, як українська молодь готується до свята, марширує, як вона готова захищати свою Батьківщину від ворога. Це настільки прикувало увагу угорців, що їх довелось майже силоміць витягати з натовпу, щоб продовжити заплановану програму екскурсії.
А поспішати було куди, адже на офіційний візит гостей чекав голова Обласної державної Адміністрації Степан Барна та голова Обласної ради Віктор Овчарук. На зустрічі мова йшла про співпрацю між Україною та Угорщиною в туристичній галузі, доказом чому була наша наступна подорож до чудового етнографічного музею української вишивки сім’ї Тараса Демкури. Одна з угорок, коли приміряла український народний стрій, поділилась думкою, що, напевно, в минулому житті вона була українкою – так їй до душі припало наше національне вбрання.
Історико-етнографічна подорож продовжилась екскурсією до Збаразького замку, який був побудований в 1626–1631 рр. за проектом італійського архітектора Вінченцо Скамоцці коштом Христофора Збаразького. Гостей зачарував оркестр, що зустрічав їх у воротах замку козацьким маршем.
Після оглядин замку на угорських туристів чекала українська національна кухня, скуштувати страви якої їх запросили під виступ фольклорного ансамблю «Настасівські музики». Музики запропонували справжні старовинні забуті пісні у професійному фольклорному народному виконанні. Гості з Угорщини були переповнені емоціями від куштування смачних страв та віртуозного виконання народних пісень від щирих українців. Справжнє братання українців та угорців доповнив візит губернатора Степана Барни, який відбув цей вечір разом з європейськими гостями.
Наступного чудового ранку наших героїв чекала незабутня поїздка у Гусятин – саме те місто, де в 70-х роках ХХ століття пройшли молоді роки угорців на будівництві газопроводу «Дружба». На в’їзді в місто на делегацію чекали мер міста та голова районної держадміністрації у поліцейському супроводі.
Приємною несподіванкою для угорців було побачити, що вся інфраструктура, яка будувалась ними в ті далекі роки – зберіглась і функціонує: дитячий садок, школа, компресорна станція. Завітавши на компресорну станцію були здивовані, в якому охайному вигляді вона працює й до сьогодні, один з приїжджих навіть віднайшов ту ділянку роботи, за яку він відповідав у молодості.
Пізніше на компанію чекала зустріч із представниками відділу культури, які 40 років тому співпрацювали й розважали угорських робітників. Ось тоді й розпочалась справжня ностальгія: згадуючи ті старі часи на товариство находили і смуток, і посмішки, і сльози... Дехто навіть привіз із собою з Угорщини записки, листи і навіть догану, яку він отримав від керівництва за те, що відлучився за територію міста Гусятин.
Того ж вечора туристи з Угорщини відвідали торговий центр «Подоляни», де на них чекала етно-вечірка за сприяння підприємця Тетяни Чубак. Програма вечірки складалась із вечері з традиційними народними стравами Тернопільщини, українських пісень, танців. Та найоригінальнішою частиною був показ українського національного одягу, в якому взяла участь дівчина, що приїхала з Угорщини у складі делегації – Вікторія Ігнац, уродженка Тернопільщини.
Етно-вечірка вдалась на славу. Угорці відчули, який дивовижний їхній сусід – українець, як різнобарвно наповнена його культура, традиції, народний побут, та наскільки щира й відкрита гостинна українська душа.
Наступний день туру – 23 жовтня – був присвячений місту Львів, який покорив угорців. Дехто з них вперше побував у цьому чудовому й теплому місті. Відчули його дух, велич, історичне значення і обіцяли повернутись сюди ще не один раз.
Після прогулянки містом за сприяння почесного консула Угорщини в м. Львів Лариси Малих була організована зустріч з членами Товариства угорців міста Львів, щоб разом відзначити річницю Революції в Угорщині 1956 року. Перед угорськими гостями виступили квартет тенорів «ЛеонВочі» та заслужена артистка України угорського походження Мар’яна Лаба.
В останній день насиченого етно-турне «ностальжани» відвідали місто Берегове, де на запрошення мера міста Золтана Баб’яка взяли участь у вшануванні пам’яті депортованим угорцям після придушення революції Радянським союзом. Також делегація поклала квіти до пам’ятника Т. Шевченка.
Доречно сказати, що етно-тур супроводжувався тележурналістами угорського телебачення, які відзняли серію телепередач про дану поїздку.