На Святий вечір варять дванадцять страв. Скільки місяців у році – аби було на кожен місяць. І печуть керечун. Керечун печуть, аби люди пам’ятали про чудо, яке сталося, коли Святий Йосип з Дівою Марією і Сином Божим тікали з Єгипту. Дорогу до Єгипту їм показував ангел, і від нього вони взнали, що близько погоня. А проходили вони через поле, на якому орав чоловік чотирма волами.
І так сталося: на другий день на тому полі вже женці жали. Прийшла погоня і звідує:
– Чи не йшла сюди з дитятком мати?
Погоня вернулася, а господар з подякою Богові зробив три снопи і приніс додому. Один змолотив, змолов, і ґаздиня спекла з нього хліб. Другий сніп поставив на покуття, як пам’ять про чудо і аби так скоро і рясно родився овес, жито і пшениця. Третій сніп розсипав на долівці як знак того, що Христос родився у стайні.
І тепер так роблять на Різдво: розсипають солому в хижі, ставлять сніп на покуття і печуть керечун.