АРХІВ
ГРОМАДИ

№3(113)
травень - червень
2011 року

Лекція Ярослави Хортяні «Угорсько-Українські історичні стосунки»

Голова Державного самоврядування українців Угорщини Ярослава Хортяні 23 травня виступила з лекцією «Угорсько-українські історичні стосунки» в програмі «Вільного університету» в міській бібліотеці Секешфегервара. Організувала захід завідуюча бібліотекою Добозі Шандорне Єва.
Протягом двох місяців у Секешфехерварі у рамках «Вільного університету» відомі громадські діячі мали нагоду читати лекції, присвячені національним і етнічним меншинам та історико-культурним зв’язкам Угорщини з різними країнами. Мета таких заходів – ознайомити громадськість, особливо молоде покоління, з різними аспектами життя меншин (у Секешфегерварі їх десять), усвідомлення ролі давніх історичних, економічних та культурних зв’язків, висвітлення сьогоднішніх проблем і досягнень меншин, пошуки спільних взаємовигідних проектів.
Представники різних поколінь угорців уважно прослухали 1,5 годинну історико-оглядову лекцію Ярослави Хортяні, яка в доступній для всіх слухачів формі торкнулася тем, де перетиналися угорсько-українські зв’язки, починаючи з приязних стосунків угорського короля Іштвана і київського князя Володимира Великого. Особливо інтенсивно двосторонні відносини розвивалися з середини ХІ до середини ХІІІ століття. Пані Ярослава нагадала історію, коли восени 1046 року – 965 років тому – з Києва в Угорщину прибув зі своєю дружиною Анастасією, донькою князя Ярослава Мудрого, майбутній король Угорщини Андраш І, який деякий час жив зі своїм братом Левенте при дворі великого князя київського. У прибалатонському місті Тигонь королем Андрашем було засновано монастир і виділено землю для монахів, яких привезла з собою із Києва Анастасія. Тепер біля абатської церкви в Тигоні височить пам’ятник королівському подружжю, безліч туристів з усього світу дізнаються про давню історію часів їхнього правління, а молоді угорські пари після вінчання кладуть квіти до підніжжя постаменту.
Багато цікавого дізналася аудиторія про угорсько-українські стосунки в період Галицько-Волинського князівства, лихоліття монголо-татарської навали на українські землі в ХІІІ столітті та перші переселення українців на терени Угорщини, про зв’язки українських козаків з угорським королівством в XV – XVI століттях. Була згадана і відома битва під Варною 1444 року, в якій разом з угорськими й польськими військами воювали українці. Далі розмова йшла про міждержавні відносини угорців та українців в XVIІ столітті за часів визвольної війни Богдана Хмельницького, коли трансільванський князь Юрій (Д’єрдь) ІІ Ракоці раніше від інших налагодив дипломатичні зв’язки з українським гетьманом і активно їх підтримував впродовж 1648-56 років. З початком визвольної війни угорського народу проти австрійського панування під проводом трансільванського князя Ференца Ракоці ІІ в 1703-1711 роках активну участь взяло закарпатське населення.
Пані Ярослава навела цікаві факти про Токайську торгову місію, в якій в якості церковнослужителя і перекладача перебував в Угорщині протягом 1745-1750 років український просвітитель-гуманіст, філософ і поет Григорій Сковорода. Угорські торгові місії були в той час акредитовані в українських містах Броди та Ніжині. В 1837 році у королівській друкарні Будапешта вийшов з друку український альманах «Русалка Дністровая», підготовлений діячами літературного гуртка «Руська трійця» – Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. Важливим було й те, що у 1918-1919 роках Угорщина визнала УНР і вважала її своїм союзником, позитивно ставилася до утворення самостійної української держави та сприяла відкриттю і роботі дипломатичної місії УНР у Будапешті в 1919-1924 роках. У першій половині 1944 року Угорщина вступила у мирні взаємини з УПА (Українська Повстанська Армія), а в липні 1944 – підписала договір з УПА, щоб досягти замирення між військовими та надавати взаємодопомогу.
Ярослава Хортяні в своїй лекції також розповіла про маловідомі сторінки угорсько-українських стосунків у зв’язку з революцією 1956 року в Угорщині, коли українці в Голландії створили комітет допомоги угорським біженцям, очолював цей комітет покійний колишній голова української громади в Голландії Омелян Кушпета.
Багато яскравих моментів в угорсько-українських спільних справах мають місце і в сьогоденні, на що звернула увагу слухачів пані Ярослава. Так, у 1992 році в Угорщині було відкрито перше Посольство України в світі, в 2007 у Будапешті був встановлений величний пам’ятник Тарасу Шевченку президентом України Віктором Ющенко і президентом Угорщини Ласло Шойомом, а в Києві – пам’ятник Шандору Петефі. Також парламент Угорщини одним з перших у світі визнав Голодомор геноцидом українського народу, пам’ятний знак невинним жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 років було відкрито 2009 року на площі Петефі в Будапешті.
Лекція Голови Державного самоврядування українців Угорщини Ярослави Хортяні мала великий успіх, про що свідчать численні запитання, схвильовані враження і особисті слова подяки угорських слухачів, які дізналися багато цікавого не тільки з української історії, а також з угорської.

Кореспондент «Громади»