26 травня у постійно діючій галереї Центру української культури відкрилася чергова виставка робіт Інни Баричевої, члена Спілки художників, дизайнерів України
У п’ятницю 26 травня Голова ДОСУУ Юрій Кравченко відкрив нову виставку української майстрині декоративно-прикладного мистецтва Інни Баричевої, буковинки, яка постійно проживає в Угорщині. Майстриня працює в техніці художнього ткацтва, гарячої емалі та олійного живопису. Пан Юрко зізнався, що як пересічний глядач бачить у всіх її роботах велику надихаючу красу. Адже кожен гобелен передає глибоке естетичне або світоглядне відчуття світу природи, тварин і людей, викликає асоціації з відомими біблійними сюжетами, відбиває емоційний стан жіночої душі, перекликається з символами та мотивами української народної творчості.
«Якби було можна, я би залишив усі ці роботи собі, такі вони гарні!» – підсумував свою коротку промову-вітання Юрій Кравченко.
Інна Баричева подякувала за можливість виставлятися у галереї Центру. Вона вважає, що така постійність традиції дає поштовх до того, щоб виконати нові, свіжі роботи.
– Гобелен – така річ, яку не зробиш дуже швидко. Тим не менше мусиш думати про якісь новації у своїй справі. Скажімо, рік Півня (за східним календарем) надихнув мене на такі роботи, як «Сольний танок» та «Ранкові хороводи». Хочу сподіватися, що вам додадуть позитиву і мої попередні роботи.
І дійсно, споглядання невимовної рукотворної краси на гобеленах пані Інни буквально зачаровує. Кожен сюжет говорить сам за себе, являючи живу характеристику проявам нашого буття і довкілля.
Але мені особисто завжди впадає в очі витвір із зображенням калини. Величний гобелен повішений на стіну у вітальні Центру української культури. Майстриня побачила це розкішне дерево з тугими червоними кетягами плодів у м’якому золотавому обрамленні сонячного світла. Калина немов усміхається до всіх нас усім своїм зеленим листям і кличе-кличе додому... Недаремно ж-бо кажуть у народі: калина – символ українського роду.
Василь Плоскіна.