Незагойна рана Чорнобиля
28 квітня в Центрі української культури та документації в Будапешті греко-католицький священик о.Ласло Пушкаш відслужив у присутності членів української громади в Угорщині та дипломатів України панахиду за жертвами Чорнобильської катастрофи, яка сталася 26 квітні 1986 року.
Голова ДОСУУ й ТУКУ п. Я.Хортяні говорила на вечорі, присвяченому 26-й річниці цієї трагедії, про тяжкі страждання, що випали на долю українського народу упродовж ХХ століття – революції, голодомори, більшовицьку тиранію, війни і техногенні катастрофи... Вона подякувала присутнім за те, що вони прийшли вшанувати пам’ять жертв Чорнобиля.
Відтак слово взяв учасник ліквідації наслідків Чорнобильської аварії Посол України в Угорщині Дмитро Ткач. Він зазначив, що 26 квітня є особливою датою не лише для України, й а для багатьох країн світу. Щороку в цей день поминають людей, які ціною свого здоров’я і навіть життя, без жодного перебільшення, врятували планету від загибелі, сказав пан Посол. Він нагадав, що на четвертому блоці Чорнобильської АЕС за наказом вищого політично-військового керівництва СРСР проводили таємні військові експерименти з метою виробництва важкої води для виготовлення зброї масового знищення. Коли на АЕС вибухнула пожежа, виникла загроза вибуху ядерного вулкану величезної потужності. Руйнівна сила такого вибуху могла бути фатальною для всього живого на планеті, сказав Дмитро Ткач. Цього не допустили бригади шахтарів з Донбасу, вони прорили тунель під четвертий блок станції, протягнули туди труби великого діаметру і відкачали важку воду з небезпечного резервуару. Всі ці шахтарі, нагадав пан Посол, отримали смертельні дози опромінення і ціною власного життя врятували світ від катастрофи. Дуже багато рядових ліквідаторів віддали своє життя заради нейтралізації згубного впливу радіації, чимало військових, вчених, цивільних отримали важкі хвороби, що призвели в подальшому до фізичного каліцтва. Довкола міста Прип’ять та самої АЕС зробили 30-кілометрову Чорнобильську зону відчуження. За оцінками вчених, ця земля стане придатною для життя людини не раніше ніж через чверть мільйона років...
Посол України в Угорщині Дмитро Ткач у ході свого виступу зупинився на політичних, гуманітарних, екологічних наслідках катастрофи 1986 року в Україні. Посол відмітив героїзм, жертовний подвиг учасників ліквідації її наслідків, багатьох з яких він знав особисто. Висвітлюючи міжнародний аспект даного питання, Д.Ткач розповів присутнім про українсько-кубинську Програму з реабілітації та лікування українських дітей, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС, яка діє вже протягом 20 років.
Присутні мали можливість ознайомитися з виставкою фоторобіт Ігоря Костіна «Чорнобиль: сповідь репортера». Фотовиставка містить понад півсотні (з 350) унікальних фотографій про трагічні події двадцятичотирьохрічної давності. На них документально зафіксовано страшні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції, епізоди евакуації населення із зони катастрофи, сюжети рятувальних робіт.
А показ документальної кінострічки «Звичайний Чорнобиль» (автор сценарію і режисер Володимир Шевченко) розгорнув перед глядачами печальну хроніку подій майже 30-літньої давності.
