№4(136)
жовтень - грудень
2016 року

ЛІТОПИС УГОРСЬКОГО УКРАЇНСТВА
РОЗПОВІДІ ПРО ГЕРОЇВ УКРАЇНИ
ПАМ'ЯТНІ ДАТИ І ПОДІЇ
БУДЬМО ЗДОРОВІ
РЕЦЕПТИ УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ

Конференція-круглий стіл до ювілею Івана Франка

7 жовтня у Центрі української культури, освіти і документації пройшла конференція-круглий стіл із нагоди 160-ліття видатного українського поета, письменника і громадського діяча Івана Франка. Захід організували Державне самоврядування українців Угорщини та Посольство України в Угорщині. На важливості вивчення творчої спадщини великого сина України наголосили Голова ДОСУУ Юрій Кравченко та Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині Любов Непоп.
«Франко сьогодні дуже нам потрібний»

Доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, директор інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка Микола Жулинський у своїй доповіді розповів присутнім про цікаві факти з біографії Івана Франка у молоді і зрілі роки. Називав ряд імен знаних культурних діячів тогочасної України, з якими спілкувався і дискутував ювіляр, згадавши і про нелегкі життєві обставини письменника, політичний устрій Австро-Угорщини, ставлення поета до відродження національно-культурного та наукового життя українців в обох імперіях. Пан Микола наголосив, що всю свою духовну енергію Іван Франко спрямовував на підняття культурного й освітнього рівня рідного народу і орієнтував на це своїх сучасників та українську молодь, яка повинна була витворити з величезної етнічної маси українського народу суцільну націю, організм, здібний до самостійного культурного і політичного життя і відпорний до асиміляційних процесів із боку сусідів.
На завершення виступу Микола Жулинський зазначив, що нинішні панівні еліти України, на жаль, і досі не усвідомлюють важливості пріоритетів культури, інформаційної безпеки над політикою, через що українці пожинають гіркі плоди асиміляції та військової анексії Криму і окупації частини Донбасу Росією. «Франко – актуальний. Франко сьогодні дуже нам потрібний. Його праці треба постійно читати і доносити до сучасних днів його думки, погляди і переживання», - підкреслив академік Микола Жулинський.
Перед наданням слова наступному доповідачеві модератор круглого столу Богдан Тихолоз виголосив влучну франківську цитату про москвофільство, яке пан Жулинський порівняв із сучасним «русским миром»: «Москофільство як і усяка підлість, усяка продажність і деморалізація – це міжнародне явище, гідне загального осуду і боротьби з ним».

Франко та Угорщина

Свою доповідь представник української меншини в парламенті Угорщини і голова ТУКУ Ярослава Хортяні розпочала зі згадування відкритого листа «І ми в Європі» Івана Франка до угорської інтелігенції, написаного у 1896 р. Доповідач звернула увагу на елегантний стиль викладення думок автора не забувати про мовні, освітні й культурні потреби русинів-українців, які проживали в передгір’ях на південних схилах Карпат. Однак попри суспільний резонанс, державна політика щодо нагальних потреб рутенців, за словами промовця, суттєво не змінилася, тобто асиміляційні процеси в Угорщині продовжувалися до початку ХХ-го стю, коли почали з’являтися школи не тільки на автохтонних землях русинів, а подекуди навіть і на території материкової Угорщини, де проживали нащадки переселенців-українців із Галичини.
Кажучи про значення та необхідність історико-літературних досліджень Івана Франка, Ярослава Хортяні зазначила, що письменник закликав українських літературознавців частіше і більше говорити народу про його видатних діячів і тим самим пробуджувати гордість за національну ідентифікацію українського народу.
Опісля доктор філософії, старший викладач кафедри української філології будапештського університету ім. Лоранда Етвеша Вікторія Лебович докладно висвітлила проблематику, пов’язану з угорськими перекладами творів Івана Франка. Вона зробила схематичний огляд останніх 120 років, упродовж яких здійснювалися дані переклади, розглядаючи цей період у сукупності розвитку історичних подій та розвою друкарської справи в Угорщині. Окремі спроби були здійснені ще за життя письменника. Та найбільше творів Франка було перекладено угорською у другій половині ХХ ст. упродовж 5-6 років часто з російської мови на угорську у видавництві «Європа», що позначилося на їхній фактичній якості, хоча коли брати деякі інші переклади, зокрема і зроблені на Закарпатті радянської доби, то вони були кращі, зробила висновок Вікторія Лебович, додавши, що є і багато паралельних перекладів у процесі перевидання деяких відомих творів Івана Франка.

Франко поза стереотипами

Кандидат філологічних наук, доцент Львівського національного університету ім. І.Франка Богдан Тихолоз у своїй доповіді спробував поглянути на постать Івана Франка не тільки у ракурсі того, що ми знаємо про його життєвий і творчий шлях, але й без стереотипів минулих років, так би мовити, у контексті сучасності. За допомогою проектора і слайдів глядачі могли побачити Франка на сучасних молодіжних футболках. Так само до Франка нині апелюють художники під час подій на Майдані, або коли виготовляють плакати з закликами спілкуватися українською мовою чи використовуючи його цитати про боротьбу та війну, маючи на увазі агресію сусіда на сході України.
Кажучи про величезну творчу спадщину Івана Франка та його особисті здобутки промовець навів такі цифри: письменник за своє життя написав приблизно 6 тисяч творів, мав за плечима більше 20 років формальної освіти, не кажучи про самоосвіту, яка тривала все життя, володів 20-ма іноземними мовами, за його життя вийшло 220 видань книжок, брошур тощо, але за ці всі титанічні зусилля на ниві української культури Франко заплатив величезну ціну  – підірваним здоров’ям, бідністю, неприхильністю до нього владних чи творчих еліт та смертю. За словами Богдана Тихолоза, пам’ятаючи всю трагічність Франкової біографії, розставляючи смислові акценти у розмові з сьогоднішньою молоддю про нього, ми повинні розказувати про життя Франка не як про історію великої життєвої трагедії чи поразки, а як історію колосального творчого успіху, який має стати прикладом для кожної розумної дитини в Україні.

Наш кор.