№1(133)
січень - березень
2016 року

АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ'Ю
З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ
ВИДАНО В УКРАЇНІ
НОВИНИ ЗІ СКРИНІ
ПАМ'ЯТНІ ДАТИ І ПОДІЇ
ДИТЯЧА СТОРІНКА
РЕЦЕПТИ УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ

Злука земель і сердець

foto

22 січня угорські українці святкували День Соборності України. Захід відбувся в Центрі української культури. Увазі гостей запропонували перший цикл виставок картин художника Петра Пуги, вихідця з Мукачева і члена Національної спілки художників України, який постійно проживає в Угорщині.
Перед початком експозиції у новій картинній галереї присутніх привітав Голова ДОСУУ Юрій Кравченко, закликавши гостей із нагоди Дня Злуки українських земель приєднатися до проанонсованого в Україні на весь світ інтернетного флеш-мобу. Отож присутні зфотографувалися на фоні плакату, де українською та англійськими мовами був напис «Єдина Україна. Україна – єдина!». Однак перед початком фотозйомки запрошені на свято хвилиною мовчання вшанували героїчний подвиг захисників Донецького аеропорту.
Після цього речник української меншини в парламенті Угорщини коротко нагадала зібранню гостей про суспільно-політичні передумови та історичну невідворотність об’єднання українських земель у Соборну Україну 22 січня 1919 року. На її думку, Європа в ті часи, можливо, не до кінця усвідомила, що треба було зберегти і підтримати нову державу, завадивши об’єднанню більшовицької Росії (пізніше СРСР) з гітлерівською Німеччиною, що призвело до ІІ світової війни.
«Багато чого ми би не мали руйнівного в Україні – поголовної русифікації, голодомору, гулагів і поголовного зубожіння населення. Звичайно, багато чого... Але історія, на жаль, не має умовного способу дії», - з гіркотою сказала вона, зазначивши, що Європа рідко згадує про державні утворення українського народу з часів Київської Русі, Гетьманат Богдана Хмельницького, ЗУНР, УНР. Найбільше це заважало і по сьогоднішній день заважає північним сусідам, а Європа цим намірам або не протидіє, або робить це дуже слабо, підкреслила Ярослава Хортяні.
Тим не менше вона вважає, що треба об’єднувати сили людей доброї волі, громадських і релігійних діячів, політиків, молодь, спортсменів, дипломатів, бізнесменів, журналістів, щоб запобігти ще більшій біді – тому, щоб Україна взагалі зникла з карти Європи і світу. Однією з таких об’єднавчих засад, на думку пані Ярослави, саме і виступає мистецтво, у тому числі образотворче, тому що воно без посередників доносить до інших народів певні культурні ідеї художника і допомагає зберегти культуру нації, що бореться за свободу і незалежність рідної держави.
Радник посольства України в Угорщині з політичних питань Андрій Лупак подякував організаторам вечора в особі Голови ДОСУУ Юрія Кравченка за мистецький вечір а речнику української меншини в парламенті Угорщини Ярославі Хортяні за детальний екскурс в історію державності України. Він сказав, що акт Злуки українських земель виражає собою тисячолітнє прагнення нашого народу від моменту занепаду Давньоруської держави. Воно було посилене в часи гетьманів України Богдана Хмельницького, Пилипа Орлика, Івана Мазепи. І тільки після І Світової війни українці нарешті змогли о’єднати свої зусилля для створення єдиної соборної держави, яка проіснувала недовго. Але навіть  зараз, коли кордони України визнані міжнародною спільнотою, у нашу державу вторглась Росія і Україні доводиться боротись за свою територіальну єдність. Тим не менше Андрій Лупак висловив переконання, що окупована частина Донбасу і Крим повернуться у склад України, а українці збудують державу, якою будуть пишатися.
Виступити у мистецькій галереї Центру української культури на вечорі, присвяченому Дню Соборності України, запросили гітариста Ференца Берната. Вдячними оплесками подякувала публіка музикантові за виконання «Карпатської рапсодії», в якій, проте вчуваються не тільки мотиви народних пісень лемків, гуцулів та бойків, але й волинян, поліщуків та мотиви Наддніпрянщини. Написаний Ференцем Бернатом твір, на переконання самого автора, є спробою віднайти спільні нотки в музичній культурі українського етносу через визнані народні шедеври найбільших етнічних груп України.
Перед оглядом гостями першого циклу виставки картин художника Петра Пуги його колега мукачівець Петро Фелдеші, заслужений художник Україні, сказав кілька теплих слів про творчість свого друга і земляка, який у багатох своїх полотнах змальовує красу рідного закарпатського краю. Творчий доробок Пуги він назвав чудовими і душевними роботами. За словами Петра Фелдеші, світ дуже тісний, і тому трагічні події на Сході України тривожною луною відбиваються в серці кожного українського митця, де б він не жив. Рано чи пізно це відображається і в їхній творчості. Петро Фелдеші розповів, що сюжети картин його тезки Петра Пуги знаходять відгук у глядача. Роботи Пуги купують для приватних колекцій, музеїв як в Україні, так і за кордоном.
Тим часом Голова ДОСУУ Юрій Кравченко повідомив присутнім, що на виставці експонуються кілька картин Петра Пуги, які можна придбати за визначену художником ціну. Половину вартості цих робіт художник вирішив пожертвувати на потреби дітей-сиріт, батьки яких загибли або були скалічені, захищаючи свободу і незалежність України на Донбасі у зоні АТО.

У День злуки українських земель «Громада» поцікавилася в гостей вечора, які думки навіює українцям ця тема.

Др.Вікторія Штефуца, голова самоврядування українців Череля:

  • Я відчуваю, з одного боку, радість за те, що українці знайшли в собі мудрість і рішучість піти у 1919 році на об’єднання наших прадавніх етнічних земель, щоб у єдиному пориві жила Україна, підсилена економічно, політично і культурно. З іншого боку, сумно те, що попри такі великі жертви українського народу і такий історичний успіх, який вдалося остаточно закріпити лише у 1991 році, створивши суверенну і незалежну державу, нам у 21 столітті треба боротися за її свободу і територіальну цілісність і, на відміну від розвинених європейських демократій, фактично проходити спочатку важку дорогу побудови державності, яка базувалася б на дотриманні законів, прав людини, ідеалах справедливості й була очищена від корупції та олігархічно-бізнесового засилля в політиці, не кажучи вже про занедбану національну культуру, українську мову та рівень життя народу.

Ярослава Сабо, голова самоврядування українців м.Варпалота:

  • Соборність асоціюється у мене зараз передусім із незалежністю України. Я родом із Тернопільщини, і мої старші родичі народилися ще на території царської Росії, а на іншому боці кордону, за річкою Збруч, жили такі самі українці, проте вони вже були громадянами Австро-Угорщини. Після поділу Польщі у 18 столітті на тому боці у нас жили родичі, але ходили до них мало. А мамин брат, наприклад, сам перебрався на ту сторону Збруча. Набагато легше всій нашій фамилії стало, коли українські землі об’єдналися, причому йдеться тільки про кілька родин. А я вже не говорю про мільйони українців на західних і східних теренах держави, яке то для них велике щастя було. Молодь про це вже не пам’ятає, але у нашому районі старі про це часто згадували.

Петро Пуга, член Національної спілки України:

  • Я вважаю, що поняття соборність, єдність має пряме відношення до мистецтва, яке має універсальну мову, адже його розуміють і без перекладу, тому що кожний художник чи творець мистецьких речей у сфері музики, танців, театрального мистецтва пантоміми тощо підсвідомо йде до цього. У цьому ми єдині, і держава єдина, і світ єдиний у тому.
Василь ПЛОСКІНА