№4(128)
жовтень - грудень
2014 року

ОГЛЯД ПОДІЙ
ПУБЛІЦИСТИКА
200-річча Т.Г. ШЕВЧЕНКА
УКРАЇНОЗНАВСТВО
РЕЦЕПТИ УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ

Чотири в одному: поет, музикант, танцюрист та майбутній дослідник

Сьогодні Україна може пишатися представниками своєї діаспори, особливо тими з них, які щораз повертаються у своїй творчості до світлого образу своєї рідної неньки-України. Одним з таких молодих представників є дуже талановитий, креативний та завжди сповнений натхненням у справі популяризації мови, культури та іміджу України Давор Іванович Лагудза з Хорватії.
Він народився 11 жовтня 1991 р. в м. Баня Лука в Боснії і Герцеговині, в українській сім’ї Лагудз – Івана Васильовича та Блажени Іванівни (Мудрої).
Навесні 1997 року (йому тоді було п’ять рочків), Давор переїжджає з рідного міста   разом з матір’ю в с. Петрівці (Хорватія). З 1998-2002 рр. навчався у загальноосвітній школі у с. Петрівцях, а з 2002 року у м. Вуковарі, яку закінчив 2006 року.
Тоді ж він вступає в середню спеціалізовану школу у м. Вуковар, де упродовж трьох років здобуває фах технічного працівника з туризму. Навесні 2009 року Давор повертається в рідне місто Баня Луку і там продовжує своє навчання, де закінчує середню професійну школу тієї ж спеціальності.
Не поступивши на педагогічний факультет, працював на одному заводі в Баня Луці майже два роки. Так склалися життєві умови, що весною 2012 року Давор повертається назад до Хорватії, а саме в своє, як він його називає,  рідне село Петрівці.
З огляду на те, що в сьогоднішні часи важко обійтися без вищої освіти, Давор двічі намагається вступити в Академію культури й мистецтв у м. Києві, на народно-сценічну хореографію, але доля не була до нього прихильною. У 2012 році йому таки посміхається удача, і він поступає у Львівський національний університет імені Івана Франка на спеціальність українська філологія  (бюджетна форма навчання).
Давор доклав багато зусиль, аби покращити та розвинути культурне життя українців на Балканах. Варто наголосити, що він упродовж 13-ти років виступав в українському танцювальному ансамблі культурно-мистецького товариства ім. Якима Гардія в с. Петрівці (Хорватія) та культурно-просвітній спілці українців ім. Тараса Шевченка у місті Баня Лука (БіГ). Також грав в оркестрі та театрі товариства ім. Якима Гардія в с. Петрівці. Протягом трьох років працював хореографом та культурно-мистецьким керівником дитячого ансамблю українського танцю при КПСУ ім. Тараса Шевченка в м. Баня Луці та організував чимало концертів із нагоди річниць видатних українців. Сьогодні є членом Спілки журналістів при Українському культурно-просвітньому товаристві імені Івана Франка міста Вуковар. З 2012 року, тобто вже три роки, працює викладачем різних дисциплін у літніх школах української мови та культури в Хорватії, організатором якої є Українська Громада в Хорватії.
Зараз невтомний хлопець грає як соліст на бандурі у Народній капелі бандуристів «Зоряниця» Львівського національного університету імені Івана Франка. Колись його руки відтворювали чарівні мелодії, які він написав для фортепіано. Також вправно грав на національному інструменті народів південно-східної Європи – зокрема тамбурі, а також заворожував усіх  своєю грою на акордеоні.
Давора Лагудзу в Хорватії сприймають і як майбутнього дослідника. У Вас може виникнути питання, чому, мовляв, так? Сам завідувач кафедри української мови та літератури філософського факультету Загребського університету проф. Євген Пащенко вважає його дослідником мови українців на теренах колишньої Югославії, оскільки у вільний час Давор залюбки цим займається. Під час навчання він досліджує лексику Тараса Шевченка, творчість маловідомого Гавриїла Костельника та інше.
У вільний від філологічних студій час Давор пише поезію хорватською та українською мовами. Час від часу його вірші публікують в українських газетах у Хорватії, зокрема в газеті «Вісник української громади в Хорватії». Окрім лірики, Давор пише і вірші для дітей. Їх публікували в часопису для дітей та молоді Союзу русинів і українців Республіки Хорватії «Віночок».
Відомий український письменник, доктор філологічних наук Іван Володимирович Лучук в рецензії для ще неопублікованої збірки віршів Давора Лагудзи пише: «Із цих віршів видно, що Давор Іванович має поетичний талант. А для того, щоб талант розвивався, йому потрібно сприяти. (…) Я глибоко переконаний, що перша поетична збірка Давора Івановича Лагудзи «Запах зів’ялих троянд» заслуговує на видання. Буз сумніву, це буде корисним для розвитку не лише самого автора, а й молодої поезії як у Хорватії, так і в Україні».

Уляна КНЯГИНЕЦЬКА