ГРОМАДА - часопис українців Угорщини

21 травня у столичному кінотеатрі «Уранія» у рамках загальноугорського фестивалю документальних фільмів з-за кордону, знятих етнічними угорцями, пройшов прем’єрний показ документального фільму «Майдан-2.0. Українська революція» (ужгородські автори Мігай Дебрецені, Аттіла Штерр, Тамаш Ваш). На демонстрації картини побували керівник ДОСУУ Я.Хортяні, її перший заступник Ю.Кравченко, українські дипломати, журналісти та численні глядачі.
Василь Печко, координатор громадської ради Майдану (м. Київ), який особисто чимало посприяв в організації зйомок фільму та поділився з авторами відзнятим матеріалом із власного відеоархіву, зізнався, що вперше побачив картину у відредагованому і змонтованому варіанті і що вона йому сподобалася. Він фільмував майданні події, починаючи з 22 листопада 2013 року.
Пан Василь зазначив, що у картині є кадри не тільки про Київ, але й Ужгород та Львів, інтерв’ю з цікавими людьми, трансформацію громадського мислення у бік свободи і демократії.
– Зараз великими є очікування змін на краще у країні серед громадян на заході і сході держави після проведення президентських виборів. Було б добре, якби це зрозуміли й українські політичні еліти, а не тільки суспільство. Поки що ми бачимо, що олігархи знову домовляються між собою, тому що ідеї Майдану є для них смертельно небезпечні. Через це фільм і не втрачає своєї актуальності, – переконаний Василь Печко.
Передусім ідеться про покращення добробуту пересічних родин, зростання зайнятості населення, усунення корупції в державних і бізнесових структурах, заміни продажних міліціонерів і суддів, чиновників, прозорості в податковому законодавстві тощо, адже якщо прибрати злодійські корумповані схеми, Україні взагалі не потрібні міжнародні фінансові кредити. Саме з цього і починався Майдан і стоїть за це до сьогоднішнього дня, наголосив пан Василь.
Молодий тележурналіст із Закарпаття Мігай К. Дебрецені, один із авторів документального фільму «Майдан-2.0. Українська революція», також переконаний у своєчасності виходу цієї картини. Свою особисту активну участь в ужгородському Євромайдані він пояснив тим, що його покоління вболіває за євроінтеграційні процеси України:
– Українці – це європейські люди. Нам кордони із Заходом не потрібні. Але із Росією вони можуть і повинні бути!» – заявив М.Дебрецені.
Особисто він назнімав, умовно кажучи, кілометри документальної хроніки про ці революційні події в рідному місті і так само багато фільмував у Львові та Києві. Велику подяку угорський телехронікер із Закарпаття висловив журналістці Київського бюро української редакції Радіо «Свобода» Богдані Костюк за детальні, точні і правдиві розповіді про події на Грушевського та Інститутській і майдані Незалежності, Надзвичайному і Повноважному Послу Угорщини в Україні Мігаю Байєру за організаційну допомогу у зйомках та багатьом іншим героям картини.
Мігай Дебрецені розповів, що не очікував такого великого інтересу до свого фільму в Будапешті. Адже 21 травня на перший сеанс навіть не всім бажаючим удалося потрапити. За словами тележурналіста, угорський глядач реагує на побачене у фільмі щиро, подекуди дуже емоційно, жінки навіть плачуть, коли доводиться бачити картини катувань мітингарів і вбивства мирних людей, епізоди похорону героїв Майдану... У Мігая Дебрецені є задумка зробити продовження початого документального кіноциклу: – Нам в Україні потрібна демократія, мир, європейські цінності, щоб люди зрозуміли, що таке свобода, можливість вільного пересування через кордони. Ми цей фільм робили не за гроші, а передусім із громадянського обов’язку.
Редактор регіонального закарпатського телеканалу «Тиса-1» Аттіла Штерр розповів, що ідея створити документальний фільм народилася в його колег у перебігу щоденних зйомок громадських акцій у період з листопада 2013 і до кінця лютого 2014 років, оскільки захотілося осмислити те, що відбувається в Україні та з її громадянами під час Єврореволюції.
– Ми були свідками історичних подій, хоча в буденній роботі це і не завжди відчувалося, – пояснив пан Аттіла.
Він висловив жаль, що в угорських мас-медія останнім часом подають здебільшого інформаційні сигнали російської пропаганди і менше дають повідомлень з України, як того вимагає журналістська етика, щоб показати точку зору іншої сторони. У цьому сенсі відзнята документальна картина, яку переклали на угорську мову, допоможе угорському глядачеві розібратися в контексті українських актуальних подій.
Щодо можливої появи наступного документального фільму Аттіла Штерр зауважив:
– Я би хотів, аби не було Майдану-3, тому що процеси повинні розвиватися в руслі демократії, себто шляхом еволюції, а не революції. Але зважаючи на українські реалії, по-іншому бути не могло: терпець у народу урвався – вибухнула Єврореволюція...

Наш кор.