Київський національний університет імені Тараса Шевченка – всесвітньо відомий вищий навчальний заклад, один з найбільших і найстаріших університетів країни. За 175 років свого існування Київський університет перетворився в потужний центр формування національної свідомості українства, де плекалися прогресивні ідеї та виховувалась передова інтелігенція, з лав якої вийшло багато національних провідників.
Протягом багатьох десятиліть громадськість домагалася створення в Києві університету. Та російське самодержавство побоювалося, щоб він не став центром національно-визвольного руху в Україні. Однак російський імператор Микола І змушений був видати наказ про заснування Київського університету, який би боровся з полонофільською київською інтелігенцією. Влітку 1834 року Київський Імператорський університет святого Володимира прийняв перших 62 студента. Першим ректором університету було призначено Михайла Максимовича – видатного вченого, історика, фольклориста і мовознавства. Початково діяв лише один філософський факультет з двома відділеннями – історико-філологічним та фізико-математичним. У 1835 р. відкрито юридичний, а в 1847  – медичний факультет. Філософський згодом розділився на два самостійних факультети. В 1848 р. при університеті було засновано хірургічну клініку В. О. Караваєва, де оперував також відомий хірург М. І. Пирогов. У січні 1847 р. в актовому залі університету концертував відомий угорський композитор і піаніст Ф. Ліст. Тут відбувалися виставки передвижників. У 1861-1919 рр. щомісячно видавався університетський журнал, діяло десять наукових товариств. В 1883 р. було засновано університетську медичну клініку, 1880 р. в університеті було проведено випробування першої в світі системи одночасного телеграфування і телефонування по одному й тому ж дроту (винахідник Г. Г. Ігнатьєв). У 1919-1916 рр. університет було евакуйовано  в Саратов. В 1919- 1920 рр. до університету були приєднані Вищі жіночі курси, Київський юридичний інститут та інші учбові заклади. З 1919 р. університет став офіційно називатися Київським університетом. Протягом 1920-1932 рр. на його базі функціонували інститути народної освіти ім. Драгоманова (до 1930 р.), соціального виховання, професійної освіти, фізико-хіміко-математичний. В 1933 університет відновлено у складі 7 факультетів. 5 березня 1939 р. Київському університету, у дні святкування 125-річчя з дня народження поета присвоєно ім’я Тараса Григоровича Шевченка, а 6 березня напроти Червоного корпусу Київського університету було відкрито пам’ятник Тарасу Шевченку. У 1942-1943 рр. університет було евакуйовано до Казахстану, в січні 1944 р. він відновив свою діяльність, а з 1949 р. в ньому вже функціонувало 12 факультетів.
Учені й викладачі Київського університету зробили гідний внесок у розвиток науки та суспільно-політичної думки. Серед них: історики й філологи М. О. Максимович, М. І. Костомаров, В. А. Антонович, І. В. Лужицький, М. П. Драгоманов, М. С. Грушевський, В. М. Перетц, О. І. Білецький, А. Ю. Кримський, Є. В. Тарле; юристи К. О. Неволін, М. Д. Іванишев, М. Ф. Владимирський-Буданов, О. Ф. Кістяківський; економіст М. І. Зібер; математики В. П. Єрмаков, Д. О. Граве, М. М. Боголюбов; механіки І. І. Рахманінов, Г. К. Суслов, П. В. Воронець; фізики М. П. Авенаріус, М. М. Міллер, Й. Й. Косоногов, А. П. Александров; хіміки С. М. Реформаторський, А. К. Бабко, А. М. Голуб, А. Т. Пилипенко, А. У. Кіпріяно; геологи К. М. Феофілатов, В. М. Чирвинський, М. І. Андрусов, П. А.Тутківський; ботаніки І. Ф. Шмальгаузен, С. Г. Навашин, К. А. Пурієвич, О. В. Фомін, М. Г. Холодний; зоологи К. Ф. Кеслер, О. О. Ковалевський, О. М. Северцов, О. О. Коротнєв; біохімік О. В. Палладін; медики В. О. Бец, М. С. Скліфосовський, Ф. Г. Яновський, В. П. Образцов, М. Д. Стражеско; етнограф В. М. Білозерський;  громадські та політичні діячі: М. М. І. Міхновський, В. К. Винниченко, І. І. Огієнко.

З університетських стін вийшла ціла плеяда визначних діячів української культури: письменники М. П. Старицький, В. І. Cамійленко, А. П. Свидницький, О. Є. Корнійчук, поет М. Т. Рильський, композитори М. В. Лисенко, Л. М. Ревуцький, М. А. Завадський.
Ще з середини ХІХ ст. Київський університет став одним із центрів науки і передової громадської думки в Україні. Тут вчилися члени Кирило-Мефодієвського товариства – В. М. Білозерський, Г. А. Андрузький. Неоціненне значення для університету мали безпосередні зв’язки з Тарасом Шевченком, який після закінчення Петербурзької академії мистецтв вдруге (1845-1847 рр.) приїздить в Україну. З 10 грудня 1845 р. він був зарахований співробітником Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві, яка працювала при Київському університеті. У Комісії він перебував майже півтора року, до березня 1847 р. По завданню комісії Шевченко у 1846 р. брав участь у археологічних розкопках давніх скіфських могил Перепет і Перепетихи поблизу Фастова (Васильківський уїзд). Результати розкопок мали високу наукову цінність. В цей час Тарас Шевченко також робить ряд замальовок Києва в тому числі Червоного корпусу Київського університету. Збереглися археологічні замітки, зроблені їм під час його подорожей по Україні, у яких названі та описані стародавні храми, старовинні церковні речі, а також могили, укріплення і тому подібне. Безпосереднє спілкування з університетськими вченими, дослідниками місцевої історії, осмислення зібраних речових та писемних пам’яток старовини, історичних пісень, легенд сприяли духовному зростанню поета, глибокому усвідомленню історичних коренів українського народу. Мріяв Шевченко і про викладання в університеті. Так, у одному з листів Миколі Костомарову Тарас Шевченко писав про своє бажання працювати у Київському університеті: «Коли б то Бог дав мені притулитися до університету, дуже добре було б ...». 27 листопада 1846 р. Шевченко подає заяву на ім’я попечителя Київського учбового округу про зарахування на посаду вчителя малювання в Київському університеті, на яку його затвердили 21 лютого 1847 р. Але через кілька тижнів після призначення його було заарештовано за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві та за рукописний збірник поезій «Три літа» і отримав він один з найсуворіших вироків: десять років солдатської служби з забороною писати та малювати. Після звільнення Тарас Шевченко написав «Буквар Южнорусский» для недільних шкіл, займався його розповсюдженням, листувався з першим ректором університету Михайлом Максимовичем. 26 лютого (ст. ст.) 1861 р. Т. Шевченко помер. Того ж дня в університет надійшла телеграма «Помер Тарас», тоді ж в університетській домовій церкві Св. Володимира у Червоному корпусі було відслужено громадську панахиду. А під час перепоховання Тараса Шевченка студенти Київського університету на своїх плечах несли домовину з тілом поета. Це були студенти – М. Драгоманов, М. Старицький, В. Антонович, П. Житецький, Т. Рильський, П. Косач.
Після заснування університет містився у приватних приміщеннях на Печерську. Будинок Головного («Червоного») корпусу університету (вул. Володимирська, 60) був збудований у 1837-42 рр. у стилі класицизму за проектом архітектора Вікентія Івановича Беретті (1781-1842 рр.). Будівля являє собою величезний замкнений корпус з внутрішнім двором, довжина якого сягає 145,68 м. Стіни корпусу пофарбовано у червоний колір, чавунні бази та капітелі колон – у чорний, що відповідає кольорам стрічок ордену Святого Володимира (заснований у 1782 р.) і чиє ім’я носив університет.
 Будинок Гуманітарного («Жовтого») корпусу університету (Бульвар Т. Шевченка, 14) збудований в 1850-1852 рр. у стилі класицизму за проектом архітектора Олександра Вікентійовича Беретті (1850-1895 рр.). Будинок належав Першій гімназії. З 1959 р. ця будівля є учбовим корпусом університету.

Бібліотека Київського університету була організована також у 1834 р. Основою її фондів стала «Кременецька колекція» у 34378 томах. Будинок Бібліотеки (вул. Володимирська, 58) збудований у 1939-1940 рр. у стилі неокласицизму за проектами архітекторів В. О. Осьмачка та П. Ф. Альошина як гуманітарний корпус університету. У 1940 р. університетська бібліотека оформилася в самостійну адміністративну одиницю і здобула титул Наукової. З 1964 р. Науковій бібліотеці присвоєно ім’я першого ректора університету Михайла Максимовича. На даний час її фонд налічує більше 3,5 млн. примірників книг та періодичних видань. Це найбільша за розмірами своїх фондів наукова університетська бібліотека в Україні. Будинок бібліотеки разом з будинком філії № 1 Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (вул. Володимирська, 62), збудованим за проектом тих же архітекторів у 1929-1930 рр., та Головним («Червоним») корпусом університету складає цілісний архітектурний ансамбль.
У 1839 р. знаменитим ботаніком Р. Е. Траутфеттером за планом архітектора В. І. Беретті був закладений університетський Ботанічний Сад імені Академіка О. В. Фоміна (1869-1935 рр.). Його загальна площа складає 22,5 гектари, в колекції саду понад 10 тисяч видів, форм та сортів рослин. У Ботанічному Саді знаходиться найбільший у світі Кліматрон, висота  його після реконструкції 1977 р. сягає до 33 м. Перший оранжерейний комплекс збудовано тут у 1846-1949 рр. для колекції тропічних та субтропічних рослин. Зараз вона налічує понад 2 тис. одиниць і є однією з найбільших в Європі.
В 1841-1845 рр. за проектом Вікентія Беретті була побудована Астрономічна обсерваторія Київського університету (вул.. Обсерваторна, 3).
На сьогодні Київський національний університет імені Тараса Шевченка – це багатогалузевий навчально-науковий комплекс, який об’єднує 14 факультетів (історичний, філософський, біологічний, географічний, геологічний, економічний, кібернетики, радіофізичний, фізичний, механіко-математичний, хімічний, юридичний, соціології та психології, підготовчий), 6 навчальних інститутів (журналістики, філології, міжнародних відносин, військовий, післядипломної освіти, менеджменту та фінансів). При університеті діють також Центр підготовки та перепідготовки іноземних громадян, Центр українознавства, Науково-дослідний інститут фізіології, Інформаційно-обчислювальний центр, Зоологічний музей, Видавничо-поліграфічний центр, Канівський державний заповідник. В структурах університету вчаться понад 30 тис. студентів, працюють понад 2 тис. науково-педагогічних та понад 1 тис. наукових працівників. У загальнонаціональному рейтингу найкращих українських закладів Київський університет з року в рік впевнено займає перше місце.

Надія Музичук

!. Червоний корпус Київського університету (1 – 4)
2. Жовтий корпус Київського університету
3.
4.
5. Герб Київського національного університету імені Тараса Шевченка
6. Меморіальна дошка на честь першого ректора Київського університету М. Максимовича
7.
8. Меморіальна дошка на честь відомого випускника і викладача Київського університету М. Драгоманова