«Оптимізм» походить від латинського «optimus», що означає «найкращий».

Словник Уебстера визначає оптимізм як «схильність бачити що відбувається в рожевих тонах і чекати кращого в будь-яких обставинах; здатність у всьому знаходити світлі сторони». Протилежність оптімізму – песимізм. Це слово походить від латинського «pessimus», що означає «найгірший». Песимізм – це схильність до очікування неприємностей і боязнь самого гіршого результату в будь-якій ситуації; тенденція до бачення всього в чорному кольорі.
«Розум, – писав Джон Мільтон, – це цілий світ, він сам може перетворити для себе рай на пекло, а пекло – в райські сади». Звичайно, у людини завжди є вибір: бачити в житті лише хороше або вишукувати в ньому лише темні сторони. Якщо оптимісту сама реальність деколи завдає відчутних ударів, то песиміст сам прирікає себе завжди на невдачу. Оптимізм – це джерело безстрашності і упевненості в собі. Оптимізм – непохитна броня, що захищає від всіх труднощів і несподіванок. Оптимізм – це відвертість і готовність до зустрічі з невідомим. Ця якість необхідна для сприйняття нових ідей, що  стимулюють творчість. Здібність до творчості – основа еволюції. Наші творчі сили зміцнюються радістю успіху, а розвиток життєвої енергії – прямий наслідок радості і творчої позиції. Оптимізм, бадьорість і радість підтримуються самонавіюванням і уявними асоціаціями з чимось приємним, гарним і добрим. Два поняття здатні розширити горизонт оптимістичного сприйняття – майбутнє і незвідане. Сучасні наукові відкриття перевершили найсміливіші фантазії і передбачення – сто років тому винаходи сьогоднішнього дня знаходилися за межами найсміливіших мріянь людини. Будь-яка творча діяльність направлена в майбутнє, і реалізація творчих можливостей – це область майбутнього. Наше прагнення до майбутнього обумовлює полягання нашої енергії в сьогоденні. Минуле вже позаду, сьогодення дуже мінливо, а майбутнє безконечне. Завоювання космічного простору відкрили людям очі на безмірність світу і безмежність можливостей. Навіть просто уявити собі або відчути серцем безконечність простору, незліченність зірок – означає усвідомити залежність людини від великої Природи. Спробуйте уявити собі низку перлин, що відлітає в космос мимо зірок і галактик, назавжди і назовсім зникаючу у всесвіті за межами досяжності. Такий політ думки наділяє розум неабиякими можливостями. Відчуття безмірності звільняє розум від напруги і обмеження, при цьому поняття «неможливого» просто перестає існувати.

Духом безмірності пройнятий вислів з Талмуда,  що кожен кінець є початком чогось нового. З цієї формули народжується мужність буття, і в ній поміщений секрет терпіння. «Ніколи не задавайся!» Якщо тебе переслідують нещастя, мудре провидіння полегшить твою долю. Краща тобі рада: у всіх своїх стражданнях наполегливо повторюй: "Ніколи не задавайся".
Багато космонавтів, що побачили безмірність простору, в так би мовити, «збільшеному кадрі», признавалися потім, що їх свідомість змінилася після пережитого у космосі. Їм випало щастя побачити дивну красу Землі, що пливе в космічному просторі серед міріад зірок із швидкістю 60 000 миль за годину. Їх сприйняття феєричної краси і гармонії всесвіту породило несподіваний сплеск нових відчуттів: відчуття глобальної причетності, загального братерства і глибокої відповідальності за долю планети. «Разом осідлавши  Землю при яскравому світлі дня і в безмежній пітьмі ночі – всі, кого ми бачимо тепер, дійсно справжні брати» (Арчібальд Маклейш). Звичайно, лише небагатьом щасливцям випала честь побувати в космосі, але всі люди можуть за допомогою неосяжної сили думки і уяви зробити подорож в нескінченність всесвіту, де відроджується сама свідомість, розширюється перспектива простору і зростає відчуття відповідальності за те, що все відбувається на Землі, побаченій знову з висоти космічного польоту, а головне – відповідальність за спільне життя всіх людей на нашій планеті. Можливості людей безмежні, коли йдеться про розуміння і творення. Сучасна людина стає Громадянином Всесвіту, що відчуває свою причетність до незліченних варіантів вирішень життєво важливих проблем.

Оптимізм, орієнтований на майбутнє, стимулює рухливість свідомості. Саме у цій рухливості і поміщена наша здібність до змін, розвитку і пошуку. Чим більше здатна свідомість звільнятися від влади двох близнюків тиранів – сили звички і громадської думки, – тим багатше буде вміст і рівень життя особи. Один талановитий ірландський математик визначив поняття «геній» як наповнену особу. Лише дуже небагато людей поєднують в собі непереможний оптимізм з універсальністю мислення і емоційною натхненністю. Великий німецький композитор Людвіг ван Бетховен – дійсний геній, з точки зору психолога Саллівана. Пізнавши страждання від нерозділеного кохання, фізичних недуг, убогості, глухоти, що невідступно насувалася, Бетховен розвинув в собі невичерпний оптимізм, який знайшов приголомшливе вираження в його героїчних  і піднесених творах.
Звичайно, рідко якому творцеві удавалося наділити свої твори настільки яскраво вираженою ніжністю, глибокою пристрастю, піднесеною красою і емоційною гармонією. Але ж саме творча самовіддача дозволяє здолати будь-які складні ситуації. Страждання Бетховена були глибокі, оскільки страшні випробування його життя лягли тяжким тягарем на його вкрай чутливу і пристрасну натуру. Салліван в своїй праці про життя і творчість Бетховена вважає композитора одним з самих щирих виразників багатства людського серця. Штучні або привнесені ззовні емоції ніколи не були притаманні йому, а його щирість не могли заглушити навіть нервові напади. Бетховен не «домішував» гіркоту до радості і не затьмарював свій захват цинізмом... Унікальність його, як композитора, полягала в його здатності втілити в своїй творчості глибину відчуттів і різноманітність внутрішнього стану, знаходячи для цього  виразні музичні засоби... Щоб досягти в музиці звучання, рівного по глибині творінням Бетховена, необхідно володіти не лише такою ж цілісністю душі і характеру, але і величезним відчуттям відповідальності перед «Мистецтвом». Бетховену були тісні рамки традиційної освіти. Він повстав проти догм мислення і поведінки, що існували в його часи. Один музичний критик відзначав: «Бет­хо­вен як композитор завжди залишався вірний собі, слідуючи своїм смакам і сподіванням, не піддававшись і не підкоряючись жодним зовнішнім впливам». Коли Вагнер назвав Бетховена «Всесвітом», він мав на увазі, зокрема, здатність композитора відкрити слухачу неосяжний простір вічності. Величезна Сила Особистості, пронизувала музику Бетховена, виросла з його оптимізму і упевненості в собі, загартованих у по­до­лан­ні страждань. Слу­ха­ючи його Героїчну симфонію, не можна не відчути його оптимізм, відвагу і готовність до високого самопожертвування. Власні страждання наповнювали душу Бет­хо­вена глибоким співчуттям до всього роду людському, що знай­шло своє вираження в темі загального братерства його Дев’ятої симфонії.

Унікальний життєвий і творчий подвиг великого композитора пояснюється його Силою Особистості, в якій особливо примітні такі якості характеру, як мужнє відношення до всіх випробувань. Творче терпіння допомогло Бетховену винести довгі роки тяжкої боротьби, залишитися вірним собі і своєму мистецтву і, здолавши страх, розчарування і гіркоту, знайти мужність, оптимізм і любов. Власні нещастя наділили його співчуттям і щирим прагненням надихати людей. До кінця життя він відчував величезну від­по­ві­даль­ність перед Мистецтвом. Його творчий геній перетворив дисонанси жорстокої дійсності на глибоку і об’єднуючу гармонію музики. Чим сильніше піддавався він ударам долі, тим міцніше ставало його прагнення до високих ідеалів героїзму, краси і загального бра­тер­ства. Оптимізм Бетховена – це непохитний життєвий ентузіазм, що роздував полум’я творчих досягнень і прагнення до того, щоб отримати  істинну Сили Особистості.

Як перетворити оптимізм на звичку

Почніть з того, що відведіть декілька хвилин в день для того, щоб подумати про приємні події, що чекають вас сьогодні, завтра, наступного тижня, в наступному місяці і наступного року, замість того, щоб турбуватися про неприємності, які можуть з вами статися. Роздумуючи про них, ви несподівано виявите, що складаєте план, як зробити так, щоб вони сталися. Поступаючи так, ви починаєте виробляти в собі звичку до оптимізму.
«Звичка – друга натура», «Посієш звичку – пожнеш характер» – свідчить народна мудрість. Не менше 95% з того, що ми називаємо особливостями поведінки, емоціями, реакціями, є результат  сформованих звичок.
Піаністові не потрібно «вирішувати», по якій клавіші ударити, щоб витягувати потрібний йому звук, танцюристові не потрібно «роздумувати», яку ногу куди ставити. Вони діють автоматично, не роздумуючи. Так само стають звичними наші погляди, відчуття, переконання. Сформуйте звичку думати і говорити про успіх і процвітання, і дуже скоро з’являться свідоцтва цього у вигляді ширших можливостей, а також нових і несподіваних шансів.
Для цього лише і потрібно прийняти свідоме рішення, а потім практикувати нові методи реагування і моделі поведінки, доводячи їх до автоматизму. Тому, якщо ви хочете мати звичку до оптимізму, треба над цим працювати.

Технологія формування цієї цінної якості націлена на роботу зі своєю підсвідомістю. Підсвідомість людини володіє необмеженими можливостями, які кожен може розвинути і додати їм потрібний напрям. А метод досягнення цього настільки простий, що багато людей не вірять, що він може діяти. Підсвідомістю можна успішно керувати, просто розмовляючи з ним і віддаючи йому накази, неначебто це була невидима людина, наділена достатнім бажанням і силою, щоб зробити все, що від неї вимагають.
Підсвідомість особлива добре піддається управлінню, коли думки або слова повторюються. Цю особливість можна вважати щасливою, оскільки за допомогою настільки простого засобу ви можете змусити підсвідомість працювати на ваше благо для досягнення будь-якої бажаної мети. Кожна процвітаюча людина уміє набудовувати свою свідомість так, щоб забезпечити можливість постановки перед підсвідомістю необхідних цілей і завдань, і така система налаштування свідомості настільки дієва, що у неї просто не залишається можливості залучити до себе те, чого вона не хоче. При цьому конкретна технологія введення в підсвідомість потрібної інформації не так важлива,  може бути повторення або чітке представлення образу, головне, щоб це доходило до підсвідомості.  Використовуйте свою підсвідомість для розвитку в собі оптимізму, і ви зробите його надійним помічником у всіх справах.
Відома  одна фраза, яка наділена магічними властивостями, що впливає на під­сві­домість.
Проведіть експеримент зараз, і в майбутньому це перетвориться на хорошу звичку. Частіше на протязі дня повторюйте: «Зараз час, щоб найкраще його використати час. Сьогодні день, щоб повести досконалий день». Наслідком цього буде найпозитивніша реакція. Ніхто за вас не в змозі вирішити, який має бути ваш образ думок. Якщо ви станете чекати, поки обставини дозволять вам думати про приємне, то може  доведеться очікувати все життя. Щодня – це змішання  добра і зла. І в світі, і у вашому особистому житті постійно присутні факти, які залежно від вашого вибору можуть виправдати як пе­си­міс­тичний, знервований, так і оптимістичний, радісний стан душі. Це багато в чому питання переваги і самостійного рішення, причому зовсім не йдеться про якусь ін­те­лектуальну еквілібристику. Добро так само реально, як і зло. Просто проблема полягає в тому, чому ви побажаєте віддати перевагу, які думки культивуватимете. Недостатньо багато що знати про систему досягнення успіху, набагато важливіше застосовувати її, діяти і підтверджувати свої знання практикою. Дійсно процвітаюча людина відрізняється знаннями і уміннями. Віна володіє мистецтвом перетворення, негативного в позитивне. Щоб досягти цього, потрібне тренування і упевненість в собі, в своїй здатності добитися такого перетворення.